1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як у Брюсселі сприйняли правки до "антиколомойського" закону

Юрій Шейко
9 квітня 2020 р.

До "антиколомойського" законопроєкту у Верховній Раді подали понад 16 тисяч поправок. Євродепутати називають це спробою затягнути ухвалення документа та закликають не зволікати, бо Україні потрібні гроші.

Symbolbild Papierstapel
Фото: Imago/Westend61

Після ухвалення Верховною Радою України у першому читанні законопроєкту про вдосконалення механізмів регулювання банківської діяльності (так званого "антиколомойського" закону) група євродепутатів опублікувала заяву. У ній парламентарі зазначають, що чекають на остаточне ухвалення цього документа.

16 тисяч поправок до "антиколомойського" законопроєкту

Згодом до проєкту закону подали понад 16 тисяч поправок - абсолютний рекорд в історії Верховної Ради. Німецьку євродепутатку й заступницю голови делегації Європарламенту з асоціації з Україною Віолу фон Крамон (Viola von Cramon) така кількість поправок шокувала. "Спершу я думала, що п'ять тисяч поправок - це вже безвідповідально. Але коли я побачила 16 тисяч, то подумала: що це таке? Як можна таке допускати?" - заявила DW представниця фракції Зелених.

Член даної делегації, литовський євродепутат Андрюс Кубілюс вважає таку кількість поправок "приголомшливою". "Цілком очевидно, якою є мета подання усіх цих поправок. Це спроба затримати, перенести чи навіть убити можливість ухвалення цього закону", - зазначив у розмові з DW представник Європейської народної партії Кубілюс.

Роль олігарха Коломойського

Згаданий законопроєкт назвали "антиколомойським" через те, що він покликаний запобігти поверненню "Приватбанку" його колишнім власникам Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову, якщо націоналізацію найбільшої в Україні кредитної установи визнають незаконною. У кінці 2016 року "Приватбанк" перевели у власність держави та докапіталізували через загрозу його неплатоспроможності. Нині ж ексвласники намагаються через суди визнати націоналізацію незаконною.

"Ще після першого читання було ясно, що Коломойський і його люди завдадуть удару у відповідь. Так і сталося", - зазначає фон Крамон. На її думку, олігарх у боротьбі за "Приватбанк" "не цурається жодних засобів". "Він атакує кожного, хто стоїть на заваді. Тепер він намагається велетенською кількістю поправок зірвати весь процес, заблокувати його, виграти час, аби купити додаткових депутатів", - вважає євродепутатка від Німеччини.

Фон Крамон розповідає, що після парламентських виборів в Україні вона неофіційно зустрічалася з різними депутатами від фракції "Слуга народу". За її словами, вони вказували на те, що Коломойський дуже активно намагається впливати на окремих депутатів, "витрачає великі гроші на їх купівлю, аби вони голосували так, як йому потрібно". Якщо спершу кількість таких парламентарів у Верховній Раді, на думку Віоли фон Крамон, була не дуже великою, то тепер у представниці Зелених складається враження, що олігарху "вдається купувати все більше і більше голосів".

Вплив Коломойського на Зеленського і Раду

Хоча фракція "Слуга народу" має монобільшість у Верховній Раді, вона віддала за "антиколомойський" закон у першому читанні менше 200 голосів. Фон Крамон радіє, що фракції "Європейська солідарність" і "Голос" діяли відповідально та проголосували "за" проєкт закону. Водночас євродепутатка вбачає довготривалі ризики: "Зеленському буде важко урядувати, якщо він не зможе покладатися на свою власну більшість. Це проблема, але він сам повинен це вирішити зі своїми депутатами".

Підтримка "антиколомойського" закону двома опозиційними фракціями вселяє у євродепутата Кубілюса оптимізм щодо подальшої долі проєкту закону. Водночас він нагадує, що у Зеленського після обрання президентом не було своєї політичної сили, тому він набрав до "Слуги народу" дуже різних людей. "Тому очевидно, що за нинішніх умов є депутати "Слуги народу", які не дуже підтримують його спроби проводити потрібні реформи", - каже Кубілюс.

На думку євродепутата від Литви, голосування за "антиколомойський" закон у першому читанні свідчить про те, що олігарху не вдалося вплинути на президента України Володимира Зеленського і на уряд. "Це відповідь на запитання, яке всі ставили з моменту обрання Зеленського: яким є вплив на нього Коломойського. Це дає чітку відповідь: жодного значущого впливу немає", - переконаний євродепутат.

Чому Україні радять ухвалити "антиколомойський" закон

Ухвалення законів про ринок землі та про банки є одними з головних умов МВФ для виділення Україні 5,5 мільярда доларів США. Кубілюс нагадує, що макрофінансова допомога ЄС прив'язана до співпраці з МВФ. Київ ще в січні виконав усі вимоги для отримання другого траншу допомоги ЄС у розмірі 500 мільйонів євро, однак поки не отримав його.

"Україні нагально потрібні гроші, вона опинилася за крок до дефолту. Й Україні треба вирішити, де вона хоче взяти гроші: у Росії, у (президента США Дональда. - Ред.) Трампа чи на ринках капіталу. А на них для України зараз відсотки будуть захмарними", - наголошує фон Крамон. Тому вона закликає всіх відповідальних політиків прискорити ухвалення закону, в ідеалі зробити це ще до Великодня.

Якими будуть наслідки для відносин України з ЄС, якщо "антиколомойський" закон все ж не ухвалять? Обидва євродепутати дуже неохоче говорять про такий сценарій. Фон Крамон очікує, що Брюссель не зупинить виплату допомоги Києву для протидії коронавірусу. Як відомо, ЄС вже пообіцяв Україні понад 190 мільйонів євро підтримки у боротьбі з епідемією. А за подальшою долею "антиколомойського" закону у Брюсселі ретельно стежитимуть, додає фон Крамон.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW