1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Політичні кордони на перешкоді культурному обміну

Галина Стадник6 вересня 2015 р.

Візові обмеження на кордонах між Україною та ЄС не сприяють культурному розвиткові європейських народів. Такої думки дотримуються діячі культури, які дискутували у Львові під час Конгресу культури "Східного партнерства".

Фото: Sean Gallup/Getty Images

"В Україні всі діляться на тих, хто має і хто не має візи. Чи можу я вільно сісти і поїхати до своїх партнерів і колег у Дрезден - зараз так, але ще донедавна - ні. Може, це звучить дико, але така реальність, я два місці очікував на біометричний паспорт, а ще стільки ж треба чекати на візу до країн Шенгену", - розповідає свою історію керівник літературної групи "Стан" Ярослав Мінкін. Півтора роки тому Ярослав покинув рідний Луганськ і переїхав до Івано-Франківська. Мінкін узяв участь у Конгресі культури "Східного партнерства", який пройшов 4-6 вересня у Львові, як активний полеміст на тему відкритості кордонів ЄС для культур інших народів.

Митець запевняє, що отримати візу, яка дозволить вільно пересуватися Шенгенською зоною, для більшості мешканців Сходу України є недосяжною метою, а процедура деколи займає до півроку. "Різниця у свободі пересування мешканців східного і західного регіонів до Європи є колосальною. Я знаю конкретний приклад, коли дитячий колектив із Сєверодонецька їхав у Харків відкривати візу, прочекав там 10 годин і повернувся з нічим. То про який культурний обмін може йтися?", - риторично запитує Мінкін. За його словами, без фізичного пересування, без особистої присутності складно пізнавати європейське мистецтво і відкривати для себе іншу культуру, як і розвивати свою. "Гадаю, міграція і свобода пересування - це і є справжнім культурним надбанням", - вважає літератор.

Маркус ЕртельФото: DW/H. Stadnyk

Україна як terra incognita

Натомість культурний менеджер із Дрездена та ініціатор багатьох міжнародних проектів в країнах Східної Європи Маркус Ертель під час дискусії у Львові зауважив, що німці дуже мало обізнані з українською культурою і все ще сприймають Україну крізь призму радянської пропаганди - як щось невід’ємне від Росії. "Україна в Європі і в Німеччині зокрема асоціюється з Чорнобилем, з екологічною катастрофою, а тепер і з соціальною катастрофою. Проблема у тому, що всебічному і тісному обміну заважають політичні бар’єри, точніше закриті кордони", - каже Ертель.

Хоча відкриття кордонів і потребує політичного рішення, культурні діячі можуть на це впливати, і в результаті "фортеця Європа" може впасти, вважає німецький учасник дискусії. Зокрема, на його думку, організації, фонди і прості громадяни повинні постійно писати петиції на усі європейські рівні з проханням євроінтеграції і скасування візового режиму для українців.

Міжкультурний обмін

Теми внутрішньої і зовнішньої міграції були актуальними і під час дискусії у Львові. Адже мігранти як носії своєї культури можуть збагатити і доповнити культуру народу, який їх прийняв. Але для багатьох біженців Європа залишається і надалі неприступною. "У нас 40 відсотків біженців є вихідцями з Балкан, але статус отримали менше відсотка. Великий мінус німецької політики в тому, що біженців розселяють у спеціальні табори. Там вони опиняються у "негативних" ситуаціях, і цей негатив накопичується", - вважає Маркус Ертель.

За його словами, важливо спілкуватися з ними, грати у футбол і пити каву. Якщо біженці вливатимуться у суспільство, тоді не буде проблем ані у них, ані в країни, а буде навіть певна вигода, переконаний Ертель.

Ярослав МінкінФото: DW/H. Stadnyk

Україна та країни ЄС доволі неефективно використовують той потенціал, той багаж знань і вмінь, який із міграцією приносять їм біженці чи переселенці, переконаний Ярослав Мінкін. За його словами, переселенці хочуть бути активними, але не знають, як це зробити, а ще гірше, коли вони намагаються розчинитися у суспільстві і не виділятися. "В Івано-Франківську переселенцям майже нав’язують лекції про прапор України, курси писанкарства, вишивки. Це надто примітивно, бо культура полягає не лише у цьому", - обурюється митець із Луганська.

Переселенці, які приїхали зі Сходу, можуть внести нове бачення у розвиток життя міст на Заході, переконаний Мінкін, їм просто треба дати можливість висловлювати свої думки. Культура ж бо, за його словами, і полягає у тому, коли представники різних груп намагаються додати щось своє у розвиток регіону, роблячи його красивішим, багатшим і комфортнішим.

Цьогорічний Конгрес культур "Східного партнерства" вперше проходив в Україні. Захід зібрав півтисячі діячів мистецтв, менеджерів, аніматорів культури, науковців і громадських організацій із 19 країн світу.

"Геофактор": Коли українці зможуть подорожувати в Євросоюз без віз?

28:37

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW