Він ніколи не хотів мати якийсь бонус як відомий музикант. Для Пола Маккартніце було б жахом, якби публіка прихильно ставилась до його художніх робіт тільки через те, що він уже досяг слави завдяки своїй музиці. Наскільки самовпевнено екс-бітл просував себе як музиканта, настільки ж стриманим він був щодо своєї другої великої пристрасті - малювання. Таким чином значна частина його картин упродовж багатьох років залишалась невідомою.

Мистецтво у підвалі

Інтерес до малювання в Пола Маккартні проявився ще в дитинстві. Уже в 11 років він отримав шкільну мистецьку нагороду. Проте лише в 1983 році, коли йому вже був 41 рік, Маккартні почав малювати регулярно. Кажуть, що на такий крок його надихнув відомий американсько-нідерландський експресіоніст Віллем де Кунінг, друг Пола Маккартні. Саме він вплинув і на стиль художніх робіт музиканта.

Ці роботи Маккартні залишались, однак, недоступні для публіки. Упродовж багатьох років Пол Маккартні тримав свої картини просто в підвалі. Лише подекуди в інтерв'ю він згадував про таке своє додаткове захоплення. Однак на початку 1990-х років саме на ці пасажі в інтерв'ю музиканта звернув увагу Вольфґанґ Зуттнер, радник з питань культури міста Зіген. Він написав Маккартні листа, в якому запропонував організувати виставку його робіт.

Невелика сцена для великої зірки

Це була не перша подібна спроба. Але Маккартні сподобалося, що Зуттнер зацікавився ним не як знаменитістю, а саме його живописом, який мистецтвознавець хотів краще дослідити. Маккартні розгледів в такому інтересі серйозне ставлення до себе як до художника і запросив Зуттнера до Великобританії. Таким чином, на здивування всього світу невелике німецьке місто Зіген в 1999 році стало господарем першої художньої виставки суперзірки. Такий скромний майданчик для першої виставки - це якраз те, що було потрібно на той час ще недосвідченому художнику Полу Маккартні.

Експерти характеризують його стиль як експресіоністичний з елементами сюрреалізму. Звичайно, він не може скласти конкуренцію великим художникам світу. Однак його художні роботи достатньо якісні, і їх цілком можна виставляти. Тим часом уже пройшли виставки в Нью-Йорку і в Лондоні. Маккартні це може й не подобатися, але тут нічого не вдієш: лімітовані в кількості та підписані автором репродукції розходяться за багато тисяч доларів не в останню чергу завдяки його славі як музиканта.

Пол Маккартні не єдиний музикант, який також захоплюється художнім мистецтвом: