Польський режисер Анджей Вайда, лауреат численних нагород, помер на 91-му році життя у лікарні після відмови легенів.
Реклама
Ввечері неділі, 9 серпня, на 91-му році життя помер видатний польський режисер Анджей Вайда. Про це у ніч на понеділок повідомили польські ЗМІ, пізніше неназваний друг сім'ї кінодіяча підтвердив інформацію агентству AFP. За даними співрозмовника видання, Вайда помер у лікарні після відмови легенів, режисер перебував у штучно викликаній комі протягом останніх днів.
Вайду називають одним з корифеїв польського кіно, якому вдалося творчо змалювати непросту історію своєї країни у двадцятому сторіччі, зокрема період нацистської окупації (фільм "Покоління"), Варшавське повстання ("Канал"), комуністичне правління та історію "Солідарності" ("Людина із заліза"). Останній фільм, як і "Земля обітована", "Панни з Вілька" та "Катинь", номінувався на "Оскар" як кращий іноземний фільм. У 2000 році Вайді вручили почесного "Оскара" за внесок у кінематограф.
"Видатний митець, але й один з засновників польської свободи, в першу чергу, через неперевершеноме змалювання нашої ідентичності", - відзначив польський режисер та сценарист Кшиштоф Пєсєвич, цитує агентство AFP. Він додав, що Вайда привносив до своїх стрічок політичний аспект.
Найважливіші фільми Анджея Вайди
Він був найвідомішим польським кінорежисером і не боявся порушувати суперечливі теми історії своєї країни. Вайда завжди зберігав вільний дух: його фільми ставали мистецьким тріумфом і провокували дискусії.
Фото: Berlinale 2008/R. Hübner
Дебют: "Покоління"
1955 рік: вже у його першому фільмі спливають теми, які згодом сформують режисерську кар'єру Вайди. У стрічці "Покоління" події розгортаються у Польщі під час німецької окупації у Другій світовій війні. Водночас головні герої стрічки дивляться вперед - у дні, які настануть по завершенні війни. Комунізм та капіталізм, опір та опортунізм - вже у дебютній картині режисера.
Фото: picture alliance/Mary Evans Picture Library
Перший гучний успіх: "Попіл і діамант"
Третя робота принесла Вайді світове визнання. Події у фільмі відбуваються 8 травня 1945 року - у день німецької капітуляції. Спираючись на історію, Вайда ставить запитання про значення цього дня для Польщі і сам же пропонує відповіді. Тут же обігрується й суспільний конфлікт між комуністичним ладом та прагненнями поляків до самостійності.
Фото: picture alliance/United Archives/IFTN
Європейська кінопостать
У середині 1970-тих Вайда вже був усесвітньовідомим режисером, за плечима якого - низка важливих картин, що вийшли на екран у 1960-тих. На цьому фото 1974 року Вайда працює на зйомках своєї стрічки "Земля обітована" у Лодзі, де він раніше навчався у відомій Державній вищій кіношколі.
Фото: picture alliance/PAP
"Людина з мармуру" - погляд на сучасність
Фільм "Людина з мармуру" 1977 року ознаменував новий етап у творчості польського режисера. Головним героєм стрічки виступає передовик, трудар соціалістичної планової економіки. У цій картині режисерові особливо вдалося поєднання постановочних сцен з документальними кадрами.
Фото: Imago
"Диригент" між мистецтвом і реальністю
Двома роками пізніше Анджей Вайда зняв фільм "Диригент" - з особистими "нотками", де розмиваються межі мистецтва та реальності. На головну роль режисер (на фото праворуч) запросив британську театральну зірку Джона Гілгуда. Його партнеркою у фільмі виступала зірка польського кіно Кристина Янда.
Фото: picture alliance/Mary Evans Picture Library
"Людина із заліза" - соціально-політична драма
Через рік режисер відзняв черговий шедевр: фільм "Людина із заліза". Стрічка вийшла на "злобу дня" - у жанрі соціально-політичної драми. Протести профспілкового руху "Солідарність" на тлі запровадження надзвичайного стану по всій ПНР. Лідер "Солідарності" Лех Валенса (на фото в центрі) провідував знімальну групу під час робочого процесу. Сама ж стрічка отримала "Золоту пальмову гілку" в Каннах.
Фото: Imago
Робота за кордоном
Через своє критичне ставлення до політики комуністичної Варшави у 1980-тих роках Вайда міг продовжувати працювати лише за кордоном. І тут його теж супроводжувала вдача. Його фільм "Дантон" розповідає про залаштункові інтриги Французької революції. Це стрічка про політику і терор, пристрасті та ідеалізм. У головній ролі сяяв тоді ще моложавий Жерар Депардьє.
Фото: Imago
"Кохання в Німеччині"
Свій наступний кінопроект режисер теж знімав за кордоном. Зйомки фільму "Кохання в Німеччині" проходили у західному Берліні та на німецькому Півдні. У стрічці йдеться про німецько-польську історію та відносини між двома народами. У ролях: Даніель Ольбрихський та Армін Мюллер-Шталь.
Фото: picture-alliance/KPA
Повернення додому
Після завершення "холодної війни" Анджей Вайда повернувся працювати до Польщі. У середині 1990-тих він зняв "Страсний тиждень" - драму про життя польської єврейки Ірени в часи Другої світової війни. Це фільм про трагічні випробування, які випали на долю молодої жінки.
Фото: Imago
"Валенса. Людина з надії"
Останній фільм Вайди 2013-го року став третьою частиною циклу і продовженням "Людини з мармуру" та "Людини із заліза". Це фільм-біографія електрика гданської судноверфі Леха Валенси, якому судилося стати очільником руху "Солідарність", а згодом і президентом Польщі.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Warzawa
Великий європеєць, великий режисер
За понад 60 років успішної кар'єри Анджей Вайда став справжнім хронікером сучасної історії своєї країни. Його роботи були відзначені найвищими нагородами і преміями кінофестивалів у різних країнах світу. 2000 року Вайда отримав "Оскар". У Берліні він теж був частим гостем - на цьому фото 2008 року Вайда на прем'єрі фільму "Катинь" у рамках кінофестивалю "Берлінале".