Інгвар Кампрад створив найбільший у світі меблевий концерн. Торік IKEA, маючи понад 400 філій у 27 країнах, заробила понад 35 мільярдів євро. Ще у двох десятках держав IKEA працює на умовах франшизи. Україна до жодного з цих списків досі не потрапила.

Кажуть, що ще у віці 5 років Кампрад продемонстрував хист до комерції: дитиною продавав сірники. Згодом список його товарів розширився: риба, різдвяні прикраси та олівці. Виторг юний підприємець збирав до скарбнички: одна з них зберігається в музеї IKEA в Елмхулті, неподалік шведського містечка, де Кампрад народився у 1927 році.

Перший меблевий магазин IKEA урочисто відкрився у 1958 році, хоча свою першу в житті крамницю Кампрад відкрив значно раніше - у віці 17 років. Вона також називалася IKEA - це акронім з його ініціалів та перших літер із назв батьківської ферми та його рідного села. Торгувати меблями Кампрад розпочав у 1947 році - відтоді бере початок історія його успіху.

Його найвдаліше рішення: придбані в IKEA меблі, кожен може зібрати самотужки. Зі слів Кампрада, ідея спала йому на думку, коли він спостерігав за одним із співробітників, який відкрутив ніжки від столу, щоби той помістився до машини покупця. Кампрад зрозумів: місце також заощаджує гроші.

За ідилічним зображенням меблів для дитячої кімнати із 1970-х ховається скандальна історія. Для Кампрада в питанні виробництва відігравала роль лише ціна. Тодішнє дослідження на замовлення IKEA з'ясувало, що на виробництві меблів у НДР були задіяні політичні бранці та ув'язнені. Вірогідно, керівники компанії про це знали.

Система полиць Billy, розроблена шведським дизайнером Гіллісом Лундгреном у 1978 році, є одним з найпопулярніших товарів IKEA. За даними The New York Times, її купують у світі кожні 10 секунд. Виробляли Billy в НДР, але після об'єднання Німеччини, таке виробництво стало задорогим, і Billy зняли з виробництва. Однак клієнти почали гучно обурюватись й популярна модель знову з'явилась в асортименті.

У той час, як меблі IKEA завойовували спочатку шведські, а згодом і європейські вітальні, Інгвар Кампрад демонстрував - принаймні на публіку - шведську скромність. Засновник концерну страждав на дислексію - тобто, йому було складно читати й писати. Він визнав також, що має проблеми з алкоголем. Тож рішення їздити автобусом, щоби економити ще й на бензині, можна назвати цілком розважливим.

В економіці ідеї Кампрада вважають геніальними. Він є лауреатом численних премій і відзнак. Щоби заощадити ще й на податках, Кампрад у 1982 році перетворив свою фірму на фонд із штаб-квартирою в Нідерландах. Саме через ці фіскальні переваги Європейська комісія з 2017 року розпочала розслідування щодо IKEA.

У 2017 році в IKEA працювали майже 200 тисяч людей і від багатьох із них лунала критика щодо зарплат. Приміром, співробітники в Італії вимагали, щоби концерн ділився прибутками зі своїми працівниками. Під жорстким ціновим тиском перебувають і виробники IKEA. Навіть ширилися чутки про те, що заради дешевої робочої сили IKEA організувала виробництво й у Білорусі - останній диктатурі Європи.

У 1994 році імідж Кампрада як зразкового бізнесмена зіпсувався, коли він зізнався, що симпатизував націонал-соціалістам. У відкритому листі Кампрад зазначив, що "був нацистом", і визнав, що це була найбільша помилка в його житті. Із журналістського дослідження стало відомо, що Кампрад був активним членом шведської нацистської партії SSS.

Його смерть стала приводом наголосити на позитивних рисах: "візія Інгвара Кампрада полягала в тому, щоби поліпшити буденне життя багатьох людей", - зазначив чинний голова IKEA Єспер Бродін. А своїм трьом синам Кампрад залишив спадок, який оцінюють у 37 мільярдів євро.