Рішення Окружного адміністративного суду Києва від вівторка, 11 грудня, про поновлення на посаді екс-голови Державної фіскальної служби (ДФС) України Романа Насірова шокувало українське суспільство. Незважаючи на те, що чиновника підозрюють у причетності до розкрадання двох мільярдів гривень, а розслідування справи досі триває, суд дозволив йому повернутися на роботу в ДФС та навіть отримати зарплатню за майже рік вимушеного прогулу.

Неочікуване для більшості рішення суду викликало різку критику щодо заангажованості інстанції, до якої і раніше у громадських активістів було чимало претензій. "Цей суд очолює Павло Вовк, який прийшов туди за часів (екс-президента України Віктора - Ред.) Януковича, працюючи на тодішню владу. А коли влада змінилася став показово співпрацювати з неформальним куратором нинішньої. Тому, апріорі, рішення цього суду не викликають довіру у суспільстві", - каже колишній член Громадської ради доброчесності (ГРД) при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, адвокат Роман Маселко і додає, що Окружний адмінсуд Києва жодним чином не реформується. "Є якісь домовленості між владою", - сказав Маселко DW.

Правові бар'єри

Водночас київський юрист Андрій Гук, який вивчав справи про поновлення на посаді інших високопосадовців, каже, що процедура звільнення і обґрунтування в Україні складна - вона обмежує працедавця у термінах збирання доказів для звільнення і саме через це суд частіше за все стає на сторону звільненого працівника. Гук припускає, що уряд знав, про те, що не має достатньо доказів, аби звільнити Романа Насірова, однак пішов на цей крок, враховуючи політичні і суспільні ризики. "Рішення суду передбачуване. Процедура звільнення складна, оскільки направлена на захист людини, працівника, хоч і високопосадовця. Це є механізм захисту права", - каже Гук.

Натомість суд наводить власні аргументи: Роман Насіров був звільнений з посади голови ДФС протиправно та незаконно. Підставою прийняття такого рішення стало те, що відповідачі - уряд та Державна фіскальна служба України - не довели наявності підстав для його звільнення. Головуюча у справі про звільнення Насірова суддя Наталія Клименчук, заявила, що звільнення Насірова не має жодного політичного контексту, а ґрунтувалося виключно на наявності у нього подвійного громадянства, що так і не було доведено. "Позивач (Роман Насіров- Ред.) наполягав на порушенні процедури прийняття оскаржуваного рішення, так як в порушення встановленого законом порядку його прийняттю не передувало відповідне подання прем'єр-міністра України про його звільнення", - зазначила Клименчук у коментарі "Судово-юридичній газеті". 

За її словами, єдиним документом, у якому згадується наявність у Насірова подвійного громадянства, є адресований міністрові фінансів України лист посольства Великобританії, у якому йдеться про надання Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) якоїсь інформації щодо Насірова, в тому числі тієї, що стосується наявності британського громадянства. "Варто зазначити, що такий лист сам по собі викликає сумніви, оскільки, хоч його відправником і вказано посольство Великобританії, він не підписаний уповноваженим послом", - додала суддя.

Вона зазначила, що суд кілька разів просив надати документи, які підтверджували б наявність факту подвійного громадянства у Романа Насірова, але так і не отримав їх. Відповідно, у суду при розгляді справи не було підстав для встановлення факту подвійного громадянства Насірова, у зв'язку з чим був зроблений висновок про безпідставність звільнення позивача.

Апеляція буде

В уряді України вже шукають шляхи оскарження. Народний депутат Вадим Денисенко від фракції БПП, якого українські ЗМІ називають медіа-консультантом керівника уряду Володимира Гройсмана, вважає, що необхідно подавати апеляцію на рішення. "Уряд ухвалив абсолютно законне рішення про звільнення Насірова і, звичайно, подаватиме апеляцію", - написав Денисенко на своїй сторінці у Facebook.

Натомість експерти не виключають, що представники уряду дуже слабко підготувались до судової справи Насірова. "В адміністративних справах обов’язок доведення покладається на відповідача, у цьому випадку на уряд, який ухвалив рішення про звільнення. Якщо уряд не довів підстав, на які він послався звільняючи, то рішення суду цілком законне", - констатує голова правління київського Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.

Попри широкий резонанс у ЗМІ, аналіз показує, що поновлення Романа Насірова на посаді не є унікальним для українського правосуддя випадком. Приміром, через Окружний адмінсуд Києва поновлювався на посаді колишній заступник голови тої ж ДФС Костянтин Лікарчук, колишній голова Державної служби надзвичайних ситуацій Сергій Бочковський, керівник Державної авіаційної служби України Денис Антонюк.

Юрист Андрій Гук зауважує, що вчинити правосуддя у подібних справах мало - потрібно, аби суспільство відчувало і бачило на чому ґрунтується логіка ухвалення рішень. З цим в українських судах, як і раніше, складно. "Потрібно не тільки прийняти законне рішення, а так його умотивувати і подати, щоб було видно, що воно справедливе і правильне. Без цього довіра до судової системи тільки падатиме", - каже правник.

Результати останнього опитування професійного юридичного середовища, проведеного Центром "Соціальний моніторинг" і Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка, засвідчили, що майже 80 відсотків експертного юридичного товариства вважають, що з моменту початку судової реформи рівень довіри до судової влади в Україні не змінився або зменшився. Понад 72 відсотки вважають, що судову реформу реалізовано неуспішно.