Найяскравіші спогади євродепутатів, які були на Майдані
Юрій Шейко
21 листопада 2018 р.
До п'ятої річниці початку Євромайдану DW поспілкувалася з євродепутатами, які неодноразово бували на Майдані під час протестів. Що їм найбільше запам'яталося і чи стала Україна іншою країною?
Реклама
З часу перших виступів на київському Майдані Незалежності, які згодом стали відомі як Євромайдан або Революція гідності, минуло п'ять років, але яскраві спогади про ці події збереглися як в учасників, так і в спостерігачів. Свідками масових демонстрацій та сутичок у центрі Києва у 2013-2014 роках стало й чимало депутатів Європарламенту. Своїми спогадами про ці протести з Deutsche Welle поділилися євродепутат від Німеччини, постійний доповідач Європарламенту щодо України Міхаель Ґалер (фракція Європейської народної партії), євродепутат від Литви Пятрас Ауштрявічюс (фракція Альянсу лібералів і демократів за Європу) та євродепутат від Чехії Яромір Штетіна (фракція Європейської народної партії).
Deutsche Welle: Що вам найбільше запам'яталося і що вас найбільше вразило під час Майдану?
Міхаель Ґалер: Що люди прийшли попри те, наскільки було холодно. Ми ставили собі запитання: що буде, якщо Янукович просто відсидиться, перечекає, поки не стане холодно. Але мороз усе ж не зупинив людей виступати за демократичну Україну. Це свідчить, що це справді була Революція гідності. Януковича обрали (президентом України. - Ред.), звісно, через розчарування тим, що "помаранчеві" не виправдали (очікувань "Помаранчевої революції". - Ред.). Але люди швидко зрозуміли, що Янукович і компанія думають лише про власне збагачення та про промосковський курс. А українці цього не хочуть. Вони порівнюють свою ситуацію з Росією і з, наприклад, Польщею. І вони побачили за останню чверть століття, що Польща розвинулася інакше, ніж Росія та Україна. І тому їм ішлося про особисту гідність сказати: ні, ми хочемо для нас і наших дітей європейського майбутнього. І ця незламна воля вдруге, після "Помаранчевої революції", (вийти на Майдан. - Ред.) - попри холодну погоду, попри непевність, а чи не будуть знову стріляти. Це заслуговує на нашу підтримку.
Пятрас Ауштрявічюс: Початок Майдану був надією. І ознакою того, що Україна може стати цілковито іншою країною. Я пам'ятаю ту морозну погоду на вулицях Києва, той дух людей, які там стояли, які тримали лінію оборони. Лінію оборони демократичної України, яка була такою сильною, що дух людей здолав рештки олігархічного та елітистського режиму Януковича. Я думаю, Україна має зрозуміти, що таку велику надію, створену Майданом, не можна розчаровувати. Я сподіваюся, що вони всі пам'ятатимуть, і я знаю, що політики пам'ятають і продовжуватимуть впроваджувати програму, натхненну Майданом.
Я ніколи не забуду, як ми прибули з делегацією Європарламенту. Не пригадую, який з шести візитів на Майдан це був. Нас запросили виступити на сцені. Ми зустріли співачку Руслану, вона практично виринула з темряви, аби привітати нас та запросити на сцену. І вона показала нам кулі, які лічені години до того дістали з убитих людей. Це неможливо забути. І я сподіваюся, що ці спогади і далі спонукатимуть людей боротися за зміни. Якщо це не допоможе, то я не знаю, що може допомогти.
Яромір Штетіна: Я кілька разів бував на Майдані взимку 2013-2014 року, двічі виступав з трибуни. Зазвичай я зупинявся в готелі "Україна". Пам'ятаю дуже сильний момент. Це було за одну чи дві ночі до подій на Інститутській, до вбивства "Небесної сотні". Це був лютий, було холодно. І десь під ранок всі на Майдані співали, було ще темно. Це було дуже сильне враження, бо співали, я думаю, десять тисяч людей, вночі.
Чи стала Україна за ці п'ять років іншою країною?
Міхаель Ґалер: Україна змінилася. Протягом цих п'яти років було стільки реформ, скільки не було за всі 20 років до того. Я думаю, що попри всі труднощі, попри ті сили, які далі чинять перешкоди, курс уже неможливо змінити. Люди не дозволять цього. Я думаю, країна досягла точки неповернення - не в питанні цілей, яких досягнуто, а в тому сенсі, що в цій країні не зможе перемогти (на виборах. - Ред.) той, хто би сказав: ми знову підемо російським шляхом.
Пятрас Ауштрявічус: Я думаю, Україна - інша країна. Можна запитувати, наскільки інша, порівнюючи очікування з реальністю. Ще є багато роботи. Але Україна - стабільний партнер ЄС. Між нами діє Угода про асоціацію. Це ті зобов'язання, на яких засновуватиметься подальша програма зміни України. Я сподіваюся, ЄС і Україна залишатимуться близькими партнерами для реалізації усіх змін. Адже коли зустрічаєшся з людьми, то бачиш, скільки надії вони зберігають, незважаючи на соціальні та економічні труднощі в Україні.
Яромір Штетіна: Суспільство змінилося. Я зрозумів, у чому був сенс Майдану. Причина в тому, що українці не хочуть вступати у той новий Радянський Союз, який Володимир Володимирович Путін називає Євразійським Союзом. Бо у українців є свій історичний досвід. Вони пам'ятають Голодомор, ГУЛАГи. Я часто їздив на Донбас, вперше навесні 2014 року. Зустрічався з багатьма бійцями добровольчих батальйонів. У Маріуполі, в Слов'янську. Ті хлопці, з якими я спілкувався, їх Москва називає фашистами, нацистами. І мене весь час дивувало, що цим добровольцям не соромно казати слова, які ми, у Європі, забули. Питаю: "Чому ти тут?". І він відповідає: "Захищаю свою батьківщину". - "А чому захищаєш?" - "Щоб ми жили вільно". Змінилося те, що українці усвідомили: треба захищатися від цього насильства. Вони знають, що це не громадянська війна, а спротив однієї держави іншій.
5 років після Майдану: хроніка народного повстання
П'ять років тому в Києві відбулися масові протести, які були викликані відмовою державного керівництва України підписувати угоду про асоціацію з ЄС. Пропонуємо хроніку подій, які призвели до історичних змін у країні.
Фото: picture-alliance/dpa/Maxim
20.06.2013 - Проект Угоди про асоціацію
Після багаторічних переговорів щодо підготовки Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на офіційному сайті Комітету з євроінтеграції Верховної Ради публікують погоджений сторонами текст Угоди українською мовою.
Фото: Getty Images/AFP/J. Macdougall
21.11.2013 - Азаров призупиняє підготовку до підписання Угоди
Прем'єр-міністр України Микола Азаров своїм розпорядженням призупиняє процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Він пояснює це тим, що економічна ситуація погіршилася через євроінтеграційні наміри держави і що тепер слід розвертатися в бік Митного союзу з Росією. Відомий журналіст Мустафа Найєм закликав у Facebook небайдужих вийти на Майдан Незалежності в Києві.
Фото: picture-alliance/dpa
28-29.11.2013 - Янукович провалює саміт
У Вільнюсі відбувається саміт ініціативи Євросоюзу "Східне партнерство". Під час цієї події Віктор Янукович так і не підписує угоду про асоціацію з ЄС. Янукович обрав "шлях, котрий веде в нікуди", зауважила тоді литовська президентка Даля Грибаускайте, чия країна приймала саміт. В Україні розростаються протести.
Фото: Reuters
30.11.2013 - Напад "беркутівців" на Євромайдан
У ніч проти суботи, 30 листопада, на Майдані Незалежності в Києві перебуває близько 400 демонстрантів, переважно - студенти. Під ранок службовці спецпідрозділів "Беркут" жорстоко розганяють мітингувальників. Офіційно в МВС України пояснюють такі дії необхідністю зачистити площу для встановлення новорічної ялинки.
Фото: Reuters
01.12.2013 - Марш протесту
На знак протесту проти жорстких дій правоохоронців півмільйона людей виходить на Михайлівську площу і на Майдан Незалежності. Частина з них вирушає до вулиці Банкової, де розташована будівля адміністрація президента. Там починаються сутички з міліцією. Пізніше опозиція звинувачує у сутичках провокаторів. Протестувальники захоплюють будівлю КМДА і Будинок профспілок.
Фото: picture-alliance/dpa
8.12.2013 - Віче на Майдані
Триває Марш мільйонів - перше найчисленніше віче на Майдані Незалежності. Учасники мітингу, які в неділю зібрались у центрі Києва, ухвалюють рішення про розширення протестів та початок блокування Адміністрації президента, будівлі уряду України та інших установ. Наступного ж дня "Беркут" починає розчищати урядовий квартал від наметів.
Фото: REUTERS
10.12.2013 - "Беркут" іде в атаку
"Беркут" штурмує Майдан та Будинок профспілок. Але активісти втримують наступ завдяки тому, що багато киян швидко з'їжджаються в центр міста на допомогу.
Наступні кілька тижнів на Майдані спокійні. Там виступають політики, активісти та відбуваються концерти, серед яких - наймасштабніший за участю гурту "Океан Ельзи".
Фото: picture-alliance/dpa
17.12.2013 - "Борг Януковича"
У Москві зустрічаються президенти України та Росії - Віктор Янукович та Володимир Путін. Кремлівський лідер заявляє, що Росія готова допомогти Україні вийти зі скрутної економічної ситуації, що склалася. Росія надає Україні знижку на ціну на газ та кредит на три мільярди доларів, який став відомим як "борг Януковича". Опозиція називає російський кредит хабарем Януковичу за відмову від угоди з ЄС.
Фото: Reuters
29.12.2013 - Автомайдан їде до Януковича
Cотні автомобілів беруть участь в організованому Автомайданом автомарші протесту з Києва до резиденції Віктора Януковича в Межигір'ї.
Фото: Sergei Supinsky/AFP/Getty Images
16.01.2014 - "Диктаторські закони"
Верховна Рада голосує за пакет законів, який значно звужує права громадян і надає органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту. Закони передбачають кримінальну відповідальність за будь-який прояв протесту. Нардепи голосують за закони підняттям рук, оскільки трибуна заблокована опозицією. Пізніше їх називають "диктаторськими законами". В залі сутички.
Фото: dapd
19.01.2014 - Зіткнення на Грушевського
Обурені "диктаторськими законами" та бездіяльністю лідерів опозиції протестувальники вирушають до урядового кварталу. Там, на вулиці Грушевського, починаються зіткнення з "Беркутом", який застосовує проти людей світлошумові гранати, гумові кулі, кийки і водомети. У правоохоронців летять петарди, коктейлі Молотова, бруківка.
Фото: Reuters
22.01.2014 - Перші жертви на Майдані
Від вогнепальних поранень на вулиці Грушевського гинуть два активісти - Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. "Беркут" застосовує силу до протестувальників, заарештовує та б’є активістів. До кінця дня медики констатують смерть п’ятьох протестувальників, ще кількасот - поранені.
Фото: picture-alliance/dpa/Lyseiko
18-19.02.2014 - Ескалація на Майдані
Кілька тисяч активістів Євромайдану вирушають від Майдану Незалежності вгору вулицею Інститутською до Верховної Ради. Незабаром починаються сутички. "Беркут" стріляє з пневматичної зброї, кидає світлошумові гранати. Силовики спускаються вулицею Інститутською для штурму Майдану. Протистояння триває всю ніч. "Беркут" намагається штурмувати Будинок профспілок, там спалахує пожежа.
Фото: Reuters
20.02.2014 - Розстріл "Небесної сотні"
Служба безпеки України заявляє про початок "антитерористичної операції". Коли протестувальники рушають відбивати барикаду біля Жовтневого палацу, їх починають розстрілювати бійці спецпідрозділів. За даними слідства, від пострілів бійців у формі спецпризначенців "Беркуту" на вулиці Інститутській у центрі Києва загинули 48 беззбройних євромайданівців.
Фото: Reuters
21.02.2014 - Спроба домовитися з опозицією
Опозиція та президент за участі міністрів закордонних справ Німеччини, Франції та Польщі, а також уповноваженого з прав людини Росії Володимира Лукіна підписують угоду про повернення до Конституції 2004 року, яка обмежує повноваження глави держави. Втім, люди на Майдані угоду опозиції з режимом освистують і вимагають від Януковича піти. Міліція та спецпідрозділи залишають центральні вулиці Києва.
Фото: picture-alliance/dpa
22.02.2014 - Утеча Януковича
Віктор Янукович тікає з Києва. На ранок його резиденцію Межигір'я займають активісти. Парламент повертається до Конституції 2004 року. Спікером обирають Олександра Турчинова.
Фото: Reuters
26-27.02.2014 - Окупація Криму
Під будівлею Верховної Ради АР Крим відбуваються сутички між представниками двох мітингів. Проросійські організації вимагають приєднання півострова до Росії, а кримські татари виступають за територіальну цілісність України. Під час сутичок двоє людей гинуть, 30 отримують травми. Уночі будівлі парламенту та уряду Криму захоплюють бойовики без розпізнавальних знаків і вивішують над ними прапор РФ.
Фото: Reuters
16-18.03.2018 - Анексія Криму
Окупаційна влада проводить так званий "референдум" про незалежність АР Крим, який мав створити видимість легітимності анексії півострова Росією. А через два дні до Москви на підписання договору про "прийняття Республіки Крим та міста Севастополь до складу Росії" прилітають Сергій Аксьонов, Володимир Константинов та Олексій Чалий (на фото зліва на право).
Фото: Reuters
6.04.2014 - Перші бойовики на Донбасі
Невідомі озброєні бойовики оточують та захоплюють приміщення Донецької обласної державної адміністрації. За тиждень в Слов'янську та Краматорську з'являються озброєні військові без розпізнавальних знаків. У Донецькій області починається антитерористична операція (АТО) з метою зупинити терористів та сепаратистів.
Фото: Reuters
19 фото1 | 19
Побиття студентів на Майдані: що залишилося від їхніх сподівань? (20.11.2018)