1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Найяскравіші спогади євродепутатів, які були на Майдані

Юрій Шейко
21 листопада 2018 р.

До п'ятої річниці початку Євромайдану DW поспілкувалася з євродепутатами, які неодноразово бували на Майдані під час протестів. Що їм найбільше запам'яталося і чи стала Україна іншою країною?

Активісти з прапором Євросоюзу на Майдані Незалежності
Активісти з прапором Євросоюзу на Майдані Незалежності, 21 листопада 2013 року Фото: Getty Images/AFP/Y. Kirnichny

З часу перших виступів на київському Майдані Незалежності, які згодом стали відомі як Євромайдан або Революція гідності, минуло п'ять років, але яскраві спогади про ці події збереглися як в учасників, так і в спостерігачів. Свідками масових демонстрацій та сутичок у центрі Києва у 2013-2014 роках стало й чимало депутатів Європарламенту. Своїми спогадами про ці протести з Deutsche Welle поділилися євродепутат від Німеччини, постійний доповідач Європарламенту щодо України Міхаель Ґалер (фракція Європейської народної партії), євродепутат від Литви Пятрас Ауштрявічюс (фракція Альянсу лібералів і демократів за Європу) та євродепутат від Чехії Яромір Штетіна (фракція Європейської народної партії).

Deutsche Welle: Що вам найбільше запам'яталося і що вас найбільше вразило під час Майдану?

Міхаель Ґалер (Michael Gahler)Фото: Getty Images/AFP/A. Qureshi

Міхаель Ґалер: Що люди прийшли попри те, наскільки було холодно. Ми ставили собі запитання: що буде, якщо Янукович просто відсидиться, перечекає, поки не стане холодно. Але мороз усе ж не зупинив людей виступати за демократичну Україну. Це свідчить, що це справді була Революція гідності. Януковича обрали (президентом України. - Ред.), звісно, через розчарування тим, що "помаранчеві" не виправдали (очікувань "Помаранчевої революції". - Ред.). Але люди швидко зрозуміли, що Янукович і компанія думають лише про власне збагачення та про промосковський курс. А українці цього не хочуть. Вони порівнюють свою ситуацію з Росією і з, наприклад, Польщею. І вони побачили за останню чверть століття, що Польща розвинулася інакше, ніж Росія та Україна. І тому їм ішлося про особисту гідність сказати: ні, ми хочемо для нас і наших дітей європейського майбутнього. І ця незламна воля вдруге, після "Помаранчевої революції", (вийти на Майдан. - Ред.) - попри холодну погоду, попри непевність, а чи не будуть знову стріляти. Це заслуговує на нашу підтримку.

Пятрас АуштрявічюсФото: European Union 2014/EP

Пятрас Ауштрявічюс: Початок Майдану був надією. І ознакою того, що Україна може стати цілковито іншою країною. Я пам'ятаю ту морозну погоду на вулицях Києва, той дух людей, які там стояли, які тримали лінію оборони. Лінію оборони демократичної України, яка була такою сильною, що дух людей здолав рештки олігархічного та елітистського режиму Януковича. Я думаю, Україна має зрозуміти, що таку велику надію, створену Майданом, не можна розчаровувати. Я сподіваюся, що вони всі пам'ятатимуть, і я знаю, що політики пам'ятають і продовжуватимуть впроваджувати програму, натхненну Майданом.

Я ніколи не забуду, як ми прибули з делегацією Європарламенту. Не пригадую, який з шести візитів на Майдан це був. Нас запросили виступити на сцені. Ми зустріли співачку Руслану, вона практично виринула з темряви, аби привітати нас та запросити на сцену. І вона показала нам кулі, які лічені години до того дістали з убитих людей. Це неможливо забути. І я сподіваюся, що ці спогади і далі спонукатимуть людей боротися за зміни. Якщо це не допоможе, то я не знаю, що може допомогти.

Яромір ШтетінаФото: cc-by-sa-Dezidor

Яромір Штетіна: Я кілька разів бував на Майдані взимку 2013-2014 року, двічі виступав з трибуни. Зазвичай я зупинявся в готелі "Україна". Пам'ятаю дуже сильний момент. Це було за одну чи дві ночі до подій на Інститутській, до вбивства "Небесної сотні". Це був лютий, було холодно. І десь під ранок всі на Майдані співали, було ще темно. Це було дуже сильне враження, бо співали, я думаю, десять тисяч людей, вночі.

Чи стала Україна за ці п'ять років іншою країною?

Міхаель Ґалер: Україна змінилася. Протягом цих п'яти років було стільки реформ, скільки не було за всі 20 років до того. Я думаю, що попри всі труднощі, попри ті сили, які далі чинять перешкоди, курс уже неможливо змінити. Люди не дозволять цього. Я думаю, країна досягла точки неповернення - не в питанні цілей, яких досягнуто, а в тому сенсі, що в цій країні не зможе перемогти (на виборах. - Ред.) той, хто би сказав: ми знову підемо російським шляхом.

Пятрас Ауштрявічус: Я думаю, Україна - інша країна. Можна запитувати, наскільки інша, порівнюючи очікування з реальністю. Ще є багато роботи. Але Україна - стабільний партнер ЄС. Між нами діє Угода про асоціацію. Це ті зобов'язання, на яких засновуватиметься подальша програма зміни України. Я сподіваюся, ЄС і Україна залишатимуться близькими партнерами для реалізації усіх змін. Адже коли зустрічаєшся з людьми, то бачиш, скільки надії вони зберігають, незважаючи на соціальні та економічні труднощі в Україні.

Яромір Штетіна: Суспільство змінилося. Я зрозумів, у чому був сенс Майдану. Причина в тому, що українці не хочуть вступати у той новий Радянський Союз, який Володимир Володимирович Путін називає Євразійським Союзом. Бо у українців є свій історичний досвід. Вони пам'ятають Голодомор, ГУЛАГи. Я часто їздив на Донбас, вперше навесні 2014 року. Зустрічався з багатьма бійцями добровольчих батальйонів. У Маріуполі, в Слов'янську. Ті хлопці, з якими я спілкувався, їх Москва називає фашистами, нацистами. І мене весь час дивувало, що цим добровольцям не соромно казати слова, які ми, у Європі, забули. Питаю: "Чому ти тут?". І він відповідає: "Захищаю свою батьківщину". - "А чому захищаєш?" - "Щоб ми жили вільно". Змінилося те, що українці усвідомили: треба захищатися від цього насильства. Вони знають, що це не громадянська війна, а спротив однієї держави іншій.

Побиття студентів на Майдані: що залишилося від їхніх сподівань? (20.11.2018)

04:41

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW