Щороку місто Кельн на п'ять днів перетворюється на справжню Мекку гурманів. Тут відкривається одна з провідних харчових виставок світу - Anuga. Її гостей зваблюють усі можливі запахи та присмаки. Цьогоріч відома виставка триватиме з 5 до 9 жовтня. Свою продукцію тут представлять понад шість тисяч продуктових виробників, серед яких чимало німецьких підприємств.

Навколосвітня подорож ковбаски

М'ясо, молочні продукти, ласощі, хлібобулочні вироби та алкоголь - ось "хіти" німецького продуктового експорту. Нині харчова галузь промисловості - четверта за обсягом у Німеччині. Із січня до вересня 2013 року виробникам вдалося збільшити оборот майже на три відсотки в порівнянні з попереднім роком. При цьому кожен третій євро німецькі підприємці заробляють за кордоном.

"Більша частина експорту харчових продуктів, а саме 57 відсотків, надходить до ЄС. Але через ослаблення кон'юнктури рівень споживання в межах Європейського Союзу знизився, тож ми спостерігаємо тренд - експортувати до третіх країн", - каже представниця Федерального об'єднання німецької харчової індустрії Штефані Леманн. Німецькі продукти добре продаються на ринках США, Росії та Швейцарії. Стрімко розвиваються ринки в Азії, каже експертка. Так, до Китаю у 2012 було експортовано продуктів вартістю понад мільярд євро.

Торговельні перепони або Хто кидає волосини в суп

Із 1993 року внутрішній ринок країн ЄС гарантує виробникам та продавцям харчових продуктів вільний товарообіг. Створювати тарифні й нетарифні торговельні обмеження заборонено. "За межами внутрішнього ринку це інакше. Спеціальні процедури реєстрації, інші вимоги до безпеки продуктів, маркування, мінімальних термінів зберігання - це багато регулятивних, нетарифних перешкод, через які малим та середнім підприємствам дуже важко вдається відкривати привабливі ринки", - пояснює Леманн.

Зокрема, Росія, яка рік тому стала членом Всесвітньої організації торгівлі та є важливим ринком збуту для німецьких підприємств, ускладнює їм роботу, запроваджуючи нетарифні торговельні обмеження. Експортери потерпають, але не здаються.

"Навіть коли нам іноді вставляють палиці в колеса і не завжди ведеться так добре, як могло б, Росія для нас усе одно дуже цікавий ринок", - каже Йозеф Тильманн, комерційний директор м'ясного виробника Tönnies Lebensmittel GmbH. Чверть їхньої продукції експортується за межі ЄС. Окрім Росії, підприємство роками уважно стежить за азійськими ринками: китайським, японським та південнокорейським.

Made in Germany смакує добре

Якість, орієнтація на потреби клієнта, надійне постачання - ці та інші ознаки німецького бізнесу цінують клієнти та продавці з-за кордону. "Через молоко, яке є дуже чутливим продуктом, у всьому світі відбулося чимало скандалів. Німецькі продукти завдяки своїй якості можуть бути успішними в цій галузі. Тоді споживачі за кордоном будуть готові віддати більше грошей за таку продукцію, ніж за національну. Це відчиняє нам двері", - каже Герман Кордес, представник Німецького молочного бюро.

Німецьке молочне бюро щороку переробляє майже сім мільярдів кілограмів молока. 37,5 відсотка їхнього обороту забезпечується завдяки експорту. Створюючи свої представництва, зокрема в Москві та Шанхаї, підприємство сподівається відкрити в майбутньому нові ринки.

"У Європі є хороші кліматичні умови та освічені фермери, які виробляють молоко. Молочне виробництво в наступні роки тут зростатиме, тож ми повинні шукати нові ринки. Споживання молока в Німеччині знижується. У Європі зростання очікується в небагатьох країнах", - каже Кордес. З іншого боку, за його словами, логістичні можливості та купівельна спроможність стрімко розвиваються в нових індустріальних країнах. Тому, на думку Кордеса, експорт молочної продукції зростатиме перш за все до країн за межами ЄС.

Зберігайте за кімнатної температури

Чи смакує німецька ковбаска в Шанхаї так, як у Баварії? Чи в Азії в неї додають специфічні місцеві інгредієнти? "Якщо товар - німецька національна страва, то він повинен так і смакувати", - відповідає Штефані Леманн із Федерального об'єднання німецької харчової індустрії. Але в дечому виробники таки змушені підлаштовуватися під заморських клієнтів.

"Коли ви експортуєте до дуже спекотних країн, товари повинні бути пристосовані до тамтешніх кліматичних умов, наприклад упаковки, щоб солодощі не псувалися і, крім того, відповідали вимогам ринку", - каже Леманн. Зміни рецептур вона теж не виключає, аби краще задовольняти "бажання місцевого клієнта".