Президент України Петро Порошенко у вівторок, 10 квітня, вів переговори в Берліні. Його співрозмовниками були глава німецької держави Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier), голова Бундестагу Вольфґанґ Шойбле (Wolfgang Schäuble), міністр закордонних справ Гайко Маас (Heiko Maas).

Утім, ці зустрічі мали, швидше, протокольний характер. Головне, навіщо, власне, Порошенко приїхав до Берліна, обговорювалося на переговорах із канцлеркою Анґелою Меркель (Angela Merkel): "блакитні шоломи" для Донбасу і "Північний потік-2".

Чому Київ проти "Північного потоку-2"

Проект подвоєння потужності газопроводу, прокладеного дном Балтійського моря з Росії до Німеччини, - дражлива тема для Києва. Адже із введенням в експлуатацію "Північного потоку-2" відпаде необхідність в українському транзиті російського газу в Європу, термін угоди про який закінчується наприкінці 2019 року. Під час перемовин у відомстві федерального канцлера Петро Порошенко переконував Анґелу Меркель у тому, що "Північний потік-2" зовсім не економічний, як запевняють Кремль і "Газпром", а суто політичний проект.

"Вибачте за різкі слова, але" Північний потік-2 "- це політичний хабар за лояльність до Росії", - заявив український президент в інтерв'ю німецькій газеті Handelsblatt, опублікованому напередодні його візиту до Берліна. Відмова від українського газового транзиту, вважає Порошенко, дозволить Москві шантажувати Київ, проводити проти України економічну і енергетичну блокаду.

Голова правління української національної нафтогазової компанії "Нафтогаз України" Андрій Коболєв пішов далі. В інтерв'ю DW він назвав проект газопроводу "Північний потік-2" "троянським конем" для Євросоюзу, спробою Кремля принести розкол у лави ЄС і поставити Київ на коліна. "Ми думаємо, що, переводячи транзит з України куди-інде, Путін, по суті, розчищає шлях до повномасштабної військової операції, яка у підсумку призведе до того, що російські танки опиняться на східних кордонах таких країн, як Польща, Угорщина, Словаччина й Румунія ", - заявив Коболєв.

Позиція Берліна до візиту Порошенка ...

Негативно до проекту "Північний потік-2" ставляться також у низці країн Східної Європи та в Єврокомісії, котрі обстоюють диверсифікацію постачальників природного газу в Європу і побоюються надмірної залежності від імпорту російських енергоносіїв.

Офіційний Берлін займає - точніше, займав до сьогоднішнього дня - іншу позицію. Газопровід "Північний потік-2" - це, мовляв, суто комерційний проект, і вирішувати, будувати його чи ні, мають фірми, що беруть участь у ньому. Так щоразу відповідали представники німецького уряду на запитання журналістів.

На прес-конференції за підсумками переговорів Порошенка й Меркель кореспондент DW зробив ще одну спробу і запитав канцлерку про те, чи зумів український президент переконати її в, щонайменше, наявності політичної складової в проекті "Північний потік-2". Виявилося, що зумів.

... і після переговорів

"Я, зрозуміло, дуже уважно вислухала українські заперечення, - відповіла Меркель. - Так не має бути, що через "Північний потік-2" Україна не матиме жодного значення з точки зору транзиту газу". Про це вона сказала й російському президенту Володимиру Путіну, з яким розмовляла телефоном за день до приїзду Порошенка.

У відповіді кореспонденту DW Меркель також визнала, що транзит російського газу в Європу Україною має для Києва, звісно, стратегічне значення, тож у розмові з Путіним вона заявила, що, "на наш погляд, проект ("Північний потік-2".- Ред .) неможливий доти, доки ми не матимемо ясності, яка подальша роль українського транзиту".

Порошенко слухав переклад відповіді канцлерки з неприхованим задоволенням. Особливо його потішили заключні слова Меркель, коли вона абсолютно недвозначно заявила, що "Північний потік-2" - це "не чисто економічний проект, що він вимагає врахування й політичних чинників".

Шанси зберегти український транзит за підсумками переговорів Порошенка в Берліні, мабуть, зросли. Але він готує і запасний варіант. У березні президент України їздив у Катар, де вів переговори про закупівлю скрапленого газу, а 9 квітня злітав у Стамбул до турецького президента і міністра закордонних справ. Щоб танкери з катарським газом могли прибувати в українські порти, потрібен спеціальний дозвіл Туреччини, яка забороняє прохід через Босфор суднам з небезпечними вантажами.

Яким бути мандата "блакитних касок" для Донбасу?

Що стосується перспективи врегулювання ситуації на Сході України, то як у Києві, так і в Берліні розчаровані перебігом реалізації мінських домовленостей і покладають надії на місію "блакитних шоломів", котру могла б направити в Донбас ООН. Проблема в тому, що Москва і Київ мають різні уявлення про мандат такої місії.

"Ми сподіваємося, що будуть прийняті пропозиції щодо цього, які спільно висунули Франція, Німеччина, Україна й США, та які передбачають жорсткий мандат Ради Безпеки для такої місії, а не просто ескортування спостерігачів ОБСЄ", - пояснив на прес-конференції Порошенко.

Він вважає, що "блакитні шоломи" мають бути уповноважені роззброювати незаконні формування сепаратистів, захищати населення територій, що перебуватимуть під їхнім контролем, та організовувати політичний процес аж до проведення місцевих виборів. Російські ж уявлення про мандат для "блакитних шоломів" Порошенко взагалі назвав такими, що не мають нічого спільного з миротворчою місією.

"Російський сценарій - це не сценарій миротворців, російський сценарій - це тільки супровід спостерігачів ОБСЄ, що не відповідає завданню встановлення миру і запобіганню бойових дій", - вказав він, підкресливши, що жорсткий мандат "блакитні шоломи" повинні мати і вздовж ділянки українсько-російського кордону, підконтрольній сепаратистам.

Берлін - союзник Києва в цьому питанні. З мандатом місії "блакитних шоломів", заявила Меркель, мають бути згодні всі учасники конфлікту. "Всупереч волі України ми ніколи не підтримаємо місію, яка не відповідає всім потребам, - запевнила Анґела Меркель. - Тож щодо цього Україна може не хвилюватися".