Президентові України було нелегко. На Мюнхенській конференції з питань безпеки в суботу, 7 лютого, Петро Порошенко виступав у другій половині дня. До цього моменту публіка вже неабияк втомилася, зал спорожнів спершу на третину, а потім - майже на половину. До Порошенка учасники престижного міжнародного форуму вислухали кількох політичних "важковаговиків" - канцлерку Німеччини Анґелу Меркель, міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова і віце-президента США Джозефа Байдена. На відміну від них, у президента України було менше часу. Він виступав не один, а розділив подіум із колегами з Литви, Болгарії та Фінляндії.

Російські паспорти у руках Порошенка

Дискусія про майбутнє України та Європи почалася із запізненням, оскільки попередній оратор - Байден - затримався майже на годину. Зважаючи на брак часу, ведуча попросила виступити з короткими заявами, а не промовами. Порошенко вибачився, але сказав, що у нього все-таки "промова, хоч і коротка".

Президент України говорив англійською й дуже емоційно. Він звинуватив Росію у підтримці сепаратистів на Сході країни і продемонстрував кілька російських паспортів. За його словами, вони були вилучені у росіян, які воювали проти київської влади. "Це ті, хто заблукав в Україні, - іронізував Порошенко, - у ста кілометрах від кордону". Прізвищ цих людей президент не назвав.

Мовчання про переговори з Путіним

Порошенко говорив швидко, то читаючи заготовлений манускрипт, то роблячи відступи і дивлячись у зал сумними очима. Український президент перераховував жертв недавніх обстрілів на Донбасі - у Маріуполі, Волновасі та Донецьку. "Конфлікт має бути вирішеній, а не заморожений", - наголосив політик.

Ті, хто очікував почути від нього подробиці переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним, були розчаровані. Порошенко лише сказав, що домовленість про припинення вогню повинна бути досягнута "у найближчі години або дні". До нього ані канцлерка ФРН Меркель, ані глава російського МЗС Лавров не розкрили у Мюнхені деталей переговорів із господарем Кремля. "Путін хоче дуже високу ціну" за мир в Україні - це все, що вдалося дізнатися DW від заступника голови адміністрації українського президента Валерія Чалого. Яку саме ціну, співрозмовник не уточнив.

США й Німеччина розійшлися в питанні зброї

Судячи з виступу, головним бажанням Порошенка у Мюнхені було домогтися від Заходу поставок зброї. Він повторив це кілька разів і запевнив, що озброєння потрібне Україні тільки в оборонних цілях. Президент особливо підкреслив, що мова не йде про важке озброєння.

Але надії глави української держави, схоже, найближчим часом не виправдаються. У Мюнхені знову виявилися розбіжності між ключовими союзниками України у світі - Німеччиною та США. Канцлерка Меркель виступила проти озброєння України. Вона сказала, що бачить тільки дипломатичне вирішення конфлікту. "Я не вірю, що в Україну можна поставити стільки зброї, що це злякає Росію", - зазначила Меркель. Віце-президент США Байден теж висловився у цьому дусі, але - на відміну від Меркель - не виключив постачання озброєнь Києву. Багато американських конгресменів відкрито вимагали цього.

Слабкий голос України

Як зазначають оглядачі, мюнхенська конференція пройшла за вже традиційним для Німеччини сценарієм: про Україну говорили дуже багато, але представників самої України на цих дискусіях - за винятком Порошенка - не було. Організатори конференції планували, що Мюнхен відвідає і прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. Він був запланований учасником дискусії про боротьбу із тероризмом. Однак політик до баварської столиці не приїхав. Натомість Мюнхен відвідав однопартієць українського президента, мер Києва і відомий у Німеччині колишній чемпіон світу з боксу Віталій Кличко. При цьому у публічних дискусіях він участі не брав.

У результаті голові комітету з міжнародних справ Держдуми Росії Костянтину Косачову на подіумі опонував не його український колега, а колишній очільник МЗС Польщі Радослав Сікорський. У цілому Росія відправила до Мюнхена явно численнішу делегацію, ніж Україна. Можливо, це пов'язано з фінансовими можливостями. А може, із бажанням в останній раз побачити Європу. Це стосується зокрема заступника міністра оборони РФ Анатолія Антонова. За даними ЗМІ, він уже найближчими днями може опинитися в списку санкцій Європейського Союзу.