Слухання, що пройшли 4 грудня в Європарламенті, стали першими з моменту анексії Криму та початку війни на Сході України, присвяченими виключно питанню захисту прав людини на окупованих територіях та в регіонах, де відбуваються бойові дії. "Все, що ми бачимо в Криму, демонструє, що ситуація з правами людини в Україні з лютого погіршувалася", - заявив, відкриваючи слухання, голова делегації Європарламенту по зв'язках з Україною Андрій Пленкович. Він зазначив, що Комітет міжпарламентського співробітництва, як тільки розпочне роботу після формування його української частини, приділятиме увагу не лише моніторингу реалізації угоди про асоціацію між Україною та ЄС, але й правам людини, оскільки без цього справжнє просування до Європи неможливе.

Тиск на кримських татар

Як зазначили учасники слухань, кримські татари одними з перших постраждали від погіршення ситуації з дотримання прав людини. Присутній на слуханнях лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров пояснив це, зокрема, тим, що майже всі кримці виступили категорично проти незаконного референдуму про незалежність Криму, що відбувся 16 березня цього року.

"99 відсотків кримських татар виступили проти референдуму. І тепер вони виявилися мішенню, проти них окупаційна влада здійснює помсту", - зазначив Чубаров. За його словами, на сьогодні фіксуються випадки викрадення і вбивства людей в Криму за національними і релігійними ознаками. "Є декілька випадків, коли люди пропадали, а кримінальні справи на території Криму навіть не відкривалися", - підтвердила його слова Уповноважена українського парламенту з прав людини Валерія Лутковська.

На півострові закрили 14 класів з навчанням кримськотатарською мовою, українські школи, а також факультет української філології у Таврійському національному університеті. Як кажуть правозахисники, тепер у Криму одразу дві національних меншини: кримські татари та українці.

При цьому Чубарову і ще одному лідеру національного руху Мустафі Джемілєву в'їзд на територію півострова заборонений, а домогтися документа, що підтверджує цю заборону, не може навіть українська омбудсмен. "Станом на сьогоднішній день такий документ не отримала навіть я, хоча я зверталася до моєї колеги", - визнала Лутковська.

Поїзди "надії"

Окрема важка тема - захист прав дітей, як у Криму, так і на Сході України. Як розповіла омбудсмен Лутковська, вже зараз російська влада організовує так звані поїзди "надії" в Крим для усиновлення дітей-сиріт, які залишилися в дитячих закладах півострова. При цьому усиновлення відбувається за російським законодавством, і вивезені діти, швидше за все, так ніколи і не дізнаються, що були народжені в Україні, а відтак не матимуть права вибору громадянства, коли стануть повнолітніми.

Валерія Лутковська також нагадала про три випадки вивезення дітей-сиріт до Росії з території Донецької та Луганської областей. У всіх трьох випадках після переговорів з російським Уповноваженим з прав людини дітей вдалося повернути. І все ж Київ уже оскаржує ці випадки в Європейському суді з прав людини.

Українська омбудсмен також повідомила, що зараз готується проект заяви прем'єр-міністра України до Генерального секретаря Ради Європи про територіальне незастосування Конвенції з прав людини на територіях Східної України та Криму, де українська влада фактично не контролює ситуацію.

В очікуванні дива

У ході обговорення багато депутатів Європарламенту звертали увагу на важливість дій з боку Євросоюзу для надання допомоги як кримським татарам, так і іншим українцям, які страждають від порушення їхніх прав на окупованій території. Цього чекають від них і самі татари. "Просто цитувати жертв і говорити про події, які відбуваються в Україні, недостатньо, потрібно діяти", - заявив литовський депутат Петрас Аустревічус.

Євродепутата підтримав і Рефат Чубаров, який зазначив, що кримські татари кожен день очікують дива. "Вони думають, що міжнародне співтовариство має ключ, яким може скористатися. І вони запитують: чому цей ключ не застосовують. І якщо у нас немає цього ключа, його треба терміново знаходити", - сказав лідер Меджлісу. Він закликав депутатів Європарламенту відвідувати Крим, не визнаючи його незалежності.

Сприяти вирішенню проблеми прав людини на півострові, на думку Чубарова, могло б створення спеціальної міжнародної місії під егідою ООН. Однак рішення не буде простим, оскільки Росія наполягає, що перед створенням такої місії необхідне міжнародне визнання незалежності Криму.