Відповідаючи на запитання журналістів у Берліні, Меркель відкинула критику в «надто нерішучій позиції» Берліна в питанні порятунку євро. «Я – палка прибічниця європейської ідеї», - заявила канцлер на прес-конференції. Глава німецького уряду переконана, що альтернативи порятунку Греції будь-якими засобами немає. «Дефолт Греції мав би драматичні наслідки», - нагадала Анґела Меркель. Вона переконана, що Європа вийде з боргової кризи сильнішою і навела приклад Німеччини: «ми залишили кризу позаду і наші позиції нині сильніші, ніж були до кризи». Меркель не змогла відповісти на запитання журналістів про те, якими сумами обчислюються ризики, які лягають на німецький бюджет у зв’язку із порятунком Греції.

Докорінні зміни

Німецький канцлер, як зауважують оглядачі, на саміті в Брюсселі змогла відстояти лише одну зі своїх принципових позицій: згоду банків на часткову реструктуризацію боргів Греції. В інших питаннях Меркель довелося поступитися європейським лідерам, насамперед Ніколя Саркозі. Французький президент зміг дотиснути німецького канцлера в питанні створення Європейського валютного фонду. Попри спротив Німеччини, єврозона тепер перетворюється на спільноту, в якій одні держави по-суті несуть відповідальність за борги інших. Теоретично, таку відповідальність однозначно виключають засадничі угоди ЄС. Однак на практиці драматичні обставини останніх місяців змусили європейських лідерів визнати: єврозона вже давно є «спільнотою спільних ризиків».

Якщо ще декілька місяців тому Меркель наполягала на тому, що екстрені кредити партнерам по єврозоні «можливі лише за умов крайньої необхідності», то тепер все змінилося до навпаки. Європейський валютний фонд, як передбачається, виділятиме кредити вже на тій стадії, коли на фінансових ринках лише з’являтимуться перші ознаки невпевненості у платоспроможності однієї з країн єврозони. Це має стримувати запал спекулянтів, стверджують ідеологи Європейського валютного фонду.

Спільна економічна політика

Експерти і політики у країнах єврозони застерігають, що офіційне запровадження принципу спільної відповідальності за фінансові ризики не має сенсу, якщо за цим не слідуватиме спільна економічна політика. Ще на початку 90-их років минулого століття, коли ухвалювалися доленосні рішення щодо запровадження євро, провідні економісти застерігали: спільна валюта без спільної економічної політики – це «вроджена вада євро». Якщо «багатші» країни Півночі беруть на себе ризики «біднішого» Півдня, то вони мають подбати і про те, як у майбутньому мінімізувати ці ризики. Фактично це означає підтримку в економічному розвитку Півдня – на жорстких умовах, які диктуватиме Північ. Адже співіснування в одному валютному союзі країн з абсолютно різними економічним потенціалом – це «запрограмована наперед криза», - застерігають експерти.

Однак підтримка в економічному розвитку – це і «моральний обов’язок» Півночі, вказують аналітики. Зокрема, Німеччина, згідно з панівною думкою економістів, найбільше виграла від запровадження євро. І перехід на «тверду» валюту був для німців найменш болісним, адже економіка вже декілька десятиліть працювала в умовах стабільного курсу марки. Натомість такі країни як Греція, Португалія, Ірландія і навіть Франція втратили із запровадженням євро суттєвий регуляторний інструмент: ці країни до запровадження євро нерідко успішно використовували коригування курсу власної валюти задля здешевлення власної продукції і стимулювання експорту.

«План Маршалла для Греції»

На переконання політиків у Берліні, Грецію не лише треба рятувати від дефолту, але й допомагати цій країні в економічному відновленні після глибокої кризи. У п’ятницю стало відомо, що в міністерстві економіки Німеччини підготували «План Маршалла для Греції». Цей план економічного відновлення названий за аналогією з планом повоєнної відбудови Німеччини. План з 16 пунктів передбачає, зокрема, підтримку у залученні інвестицій та розбудові інфраструктури. Міністр Філіп Реслер закликає вже незабаром провести велику інвестиційну конференцію у Німеччині, на якій німецький і грецький бізнес, експерти та представники урядів обговорили би перспективні проекти. Як привабливі для інвестицій галузі Реслер назвав енергетику, туризм, телекомунікації та інфраструктуру. Німецький міністр переконаний, що такі конференції мають відбуватися і за ініціативою Єврокомісії.

Євген Тейзе/dpa, reuters, afp
Редактор: Володимир Медяний