Європейський Союз ще на півроку продовжив санкції проти російських громадян та компаній через агресію в Україні. Зі списку виключили Олександра Захарченка - загиблого ватажка донецьких сепаратистів.
Фото: Imago/Christian Ohde
Реклама
Посли країн Європейського Союзу у середу, 5 вересня, подовжили індивідуальні санкції проти російських фізичних та юридичних осіб через дестабілізацію України. Санкції подовжено ще на шість місяців.
У "чорний список" ЄС входять 154 особи та 44 організації - переважно російські. Їм заборонені поїздки до ЄС, а їхні активи заморожені. Колишній ватажок проросійських сепаратистів у Донецьку Олександр Захарченко, що загинув 31 серпня, вибув зі списку.
Президент України Петро Порошенко привітав подовження санкцій. "Вітаю новину з Брюсселя про логічне рішення послів ЄС продовжити на півроку індивідуальні санкції проти Росії щодо понад 150 осіб та близько 50 компаній за агресію проти України", - написав він на своїй сторінці у Facebook.
Адресні санкції щодо осіб, організацій і компаній, пов'язаних із діяльністю, яка "порушує або загрожує територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України" почали вводити з 17 березня 2014 року. Спочатку до списку увійшли 21 фізична особа. Згодом цей список постійно розширювався, і до 2018 року він містив уже понад 150 прізвищ. Також санкції поширюються на компанії та організації, що ведуть діяльність у Криму, або у самопроголошених квазіутвореннях на тимчасово окупованих окремих територіях Донецької та Луганської областей.
Зараз також діють економічні санкції проти Росії, що були запроваджені через анексію Криму та підтримку сепаратистів на Донбасі. Вони, вочевидь, будуть подовжені, але навряд чи розширені, зазначає інформагенція Reuters. У Великобританії, натомість, раніше закликали ЄС посилити заходи впливу на РФ через справу отруєння Скрипалів.
Чотири роки під санкціями: хто в Росії зазнав обмежень Заходу (24.04.2018)
01:38
This browser does not support the video element.
Які санкції США та ЄС діють щодо Росії
Галерея DW про те, які американські та европейські санкції були запроваджені щодо Росії за останні чотири роки.
Фото: picture-alliance/PA Wire/A. Matthews
Заборона на в'їзд та замороження активів
У березні 2014 року США та ЄС запровадили санкції щодо російських високопосадовців, депутатів Держдуми та підприємців. Їм заборонили в'їзд, а їхні американські та європейські активи заморозили. До санкційних списків, які в подальшому неодноразово розширювалися, потрапили спікерка Ради Федерації Валентина Матвієнко, депутат Держдуми Леонід Слуцький і радник російського президента Сергій Глазьєв.
Фото: picture-alliance/empics/S. Parsons
Секторальні санкції
16 липня 2014 року США запровадили санкції щодо компаній "Роснефть" і "Новатек", а також "Газпромбанку" і державної корпорації "Внешэкономбанк". Вони не можуть отримувати в США боргове фінансування на термін понад 90 днів. З "Внешэкономбанком" і "Газпромбанком" заборонено проводити транзакції. Згодом до цього списку додали "Банк Москвы", ВТБ, "Россельхозбанк" і Об'єднану суднобудівну корпорацію.
Фото: Dmitry Kostyukov/AFP/Getty Images
ЄС пішов за прикладом США
Кілька тижнів потому секторальні санкції щодо Росії запровадив і Євросоюз. Вони поширилися на п'ять найбільших російських банків: "Сбербанк", ВТБ, "Газпромбанк", "Россельхозбанк" і ВЭБ, яким був обмежений доступ до ринків капіталу ЄС. Пізніше такі ж обмеження Брюссель запровадив щодо трьох нафтових компаній - "Роснефть", "Транснефть" і "Газпром нефть" - і трьох оборонних підприємств РФ.
Фото: DW/E. Samedowa
Російська нафтова галузь під санкціями
Санкції щодо російської нафтової галузі запровадили і США, і ЄС, обмеживши роботу своїх компаній в російській Арктиці. Брюссель також заборонив поставки до Росії високотехнологічного обладнання для нафтової галузі у відповідь на дії РФ в Україні.
Фото: picture-alliance/AA/S. Anisimov
ВПК під прицілом
До санкцій в галузі ВПК належать запроваджена Євросоюзом заборона на торгівлю з Росією зброєю і заборона на експорт до неї товарів подвійного призначення для оборонного сектора. США, своєю чергою, запровадили штрафні заходи проти 11 виробників електроніки, яка може бути використана для потреб військової промисловості. Обґрунтування санкцій - війна на Донбасі та анексія Криму.
Фото: Reuters
Санкції щодо спецслужб
У грудні 2016 року США запровадили санкції у зв'язку з можливими кібератаками з боку російських хакерів під час американської президентської виборчої кампанії. Цього разу до "чорного списку" потрапили зовнішня і внутрішня спецслужби країни - Головне розвідувальне управління (ГРУ) і Федеральна служба безпеки (ФСБ).
Фото: picture-alliance/dpa
США покарали російських олігархів
У квітні 2018 американський мінфін вперше завдав удару по російських приватних компаніях. Він запровадив санкції щодо 24 російських бізнесменів з опублікованої раніше так званої "Кремлівської доповіді". Серед них опинилися такі впливові олігархи, як Олег Дерипаска та Віктор Вексельберг. Активи їхніх компаній на території США заморожені, а американцям заборонено вести з ними бізнес.
Фото: picture-alliance/AP/Sputnik/M. Klimentyev
Санкції за отруєння Скрипалів
27 серпня 2018 року набули чинності нові санкції США за застосування Росією хімічної зброї. Ці штрафні заходи включають заборону на продаж Росії озброєнь та іншої оборонної продукції, відмова у доступі до американських товарів і технологій, які особливо важливі з точки зору національної безпеки, а також у наданні кредитів уряду США, кредитних гарантій та іншої фінансової підтримки.
