Посол ЄС: В Україні борються прихильники і противники реформ
Крістіан Ф. Тріппе
9 червня 2017 р.
Посол Євросоюзу в Україні Хюг Мінгареллі в інтерв'ю DW пояснив, за яких умов можливе призупинення безвізового режиму між Україною та Євросоюзом, а також оцінив втілення реформ українською владою.
Реклама
Чи може Україна втратити безвізовий режим - а ЄС застосувати так званий механізм призупинення, - якщо Київ зупинить реформи і перестане боротися з корупцією?
Механізм призупинення стосується передовсім питань безпеки. Однак ясно, що Україні доведеться виконувати усі вимоги, які були зазначені у плані з візової лібералізації. Це не буде простим завданням, оскільки у деяких сферах, як-то боротьба з корупцією чи верховенство права, багато людей в Україні роблять усе можливе, щоб скасувати досягнуте. І тому українським посадовцям треба бути гранично пильними. З нашого боку - за допомогою розвиненого громадянського суспільства ми постараємося забезпечити, щоб українські посадовці дотримувалися своїх зобов'язань.
Нещодавно президент Порошенко заявив, що громадяни з тимчасово окупованих територій зможуть скористатися безвізовим режимом лише після повернення українського суверенітету над Кримом і Донбасом. Чи відповідає це тому, як ЄС дивиться на домовленості?
Для ЄС ситуація абсолютно зрозуміла: усі громадяни України з біометричними паспортами можуть скористатися безвізовим режимом, включно з громадянами, які проживають у Криму та непідконтрольних уряду районах Луганської й Донецької областей.
За що штрафують на вулицях Німеччини
Виявляється, у Німеччині не всюди і не завжди можна з'їсти шаурму або посидіти на зупинці. За що ще можуть оштрафувати у ФРН - дивіться у фотодобірці DW.
Фото: picture-alliance/dpa/S. Pförtner
Посидіти на зупинці
У Дюссельдорфі оштрафували 86-річного пенсіонера, який присів відпочити на зупинці. Причина - використання зупинки не за призначенням, адже чоловік не чекав на автобус. У деяких регіонах Німеччини дійсно можуть оштрафувати, якщо ви просто так сидите на станції або зупинці. Пенсіонеру, однак, платити 35 євро не довелося - він страждає на деменцію і хворобу серця, тож йому був потрібен відпочинок.
Фото: picture-alliance/dpa/S. Pförtner
Випити пива у метро
Цього правила рідко дотримуються, однак алкоголь у громадському транспорті багатьох міст Німеччини справді заборонений. У автобуси, метро та трамваї можна заходити з пляшкою пива чи вина, однак відкорковувати та розпивати їх не можна. Це стосується, наприклад, Берліна, Кельна, Мюнхена, Нюрнберга, Гамбурга, Штутгарта та Дуйсбурга. На швидкісні потяги ІСЕ та IC це правило не поширюється.
Фото: picture alliance/dpa/W. Krumm
Не найкраще добриво
Бананову шкірку, яблучний недогризок і навіть ягідні кістки не варто кидати на землю: за такий проступок загрожує штраф від 10 до 20 євро.
Запах кебаба (шаурми) чи картоплі фрі навряд чи сподобається пасажирам громадського транспорту. Саме тому трапези в автобусах, метро та трамваях у деяких містах Німеччини не вітаються - приміром, у кельнських автобусах і метро це навіть заборонено. А якщо своєю їжею чи напоями забруднити сидіння, доведеться сплатити штраф 40 євро.
Фото: picture alliance/R. Schlesinger
Кальян на березі
З квітня 2017 року у Кельні заборонили курити кальян. Однак тільки в одному місці - на набережній Рейну у районі Дойц. Правопорушникам загрожує штраф від 75 до 150 євро.
Фото: picture alliance/Geisler-Fotopress/C. Hardt
Викинути недопалок
Випалити цигарку на вулиці, а потім кинути недопалок на асфальт - не найкраща ідея. За це можуть оштрафувати на 20 євро. Спеціальні смітники, до речі, у Німеччині повсюди.
Фото: picture alliance/dpa/L. Mirgeler
Виплюнути жувальну гумку
Жувальна гумка, яку випльовують, також вважається сміттям, яке кидають у непризначеному для цього місці. Такий проступок штрафується від 10 до 20 євро.
Фото: picture alliance/dpa/R. Vennenbernd
Зірвати квіти
Німеччина рясніє яскравими і привабливими клумбами. Однак романтики, які зривають квіти, не пустощами займаються, а завдають матеріальної шкоди. Тобто зібрати букет на чужій клумбі чи нарвати квітів у парку безкарно не вийде - штрафи за це справжні. Але в Німеччині є багато місць, де можна ціком легально зрізати квіти, кинувши монетку у скриньку.
Фото: picture alliance/dpa/A. Heinl
Помочитися на вулиці
Wildpinkler - так у Німеччині називають людей, які не в силах добігти до туалету. З такими речами краще не жартувати, адже у найгіршому випадку правопорушника можуть навіть позбавити волі до одного року. Мінімальний штраф за хуліганство - 35 євро. Якщо ж комусь спаде на думку помочитися на пам'ятник, доведеться сплатити 5 тисяч євро.
Фото: picture-alliance/dpa
9 фото1 | 9
Україна зробила багато, щоб реформувати країну та її систему урядування, але є серйозні збої. Склянка наполовину порожня чи наполовину повна?
Посадовці продовжують штовхати країну у правильному напрямку, а конкретно - до перетворення на відкрите і демократичне суспільство, яке базується на соціальній ринковій економіці. Але триває щоденна боротьба між тими, хто намагається реформувати країну, і тими, хто хоче, щоб Україна залишалася такою ж, якою вона була у період з 1992-го по 2014 роки. І внаслідок цієї боротьби ви можете у деяких сферах у певні моменти мати те, що ви називаєте збоями. Це те, що ми бачили, наприклад, з поширенням електронних податкових декларацій на антикорупційних активістів. Це була помилка. І ми нині маємо упевнитися, що уряд скасує цей дуже неправильний крок.
Давайте подивимося на угоду про асоціацію. Багато оглядачів називають її "історичним" документом. Чи могли б Ви підсумувати, чому вона настільки важлива?
Це одна з найпрогресивніших угод, які ЄС будь-коли укладав із сусідніми державами. На додачу до політичного діалогу, який закріплено в угоді, ви маєте глибоку і всеосяжну торговельну угоду, яка має дозволити Україні ухвалити усі наші закони, норми та стандарти. Це означає, що після кількох років Україна прогресивно рухатиметься до спільного ринку. А це буде дуже важливим для України, оскільки кінцевою метою країни має бути поліпшення умов життя її громадян.
Чи може угода підготувати політичний ґрунт для того, щоб Україна з часом стала членом ЄС?
Це питання не стоїть на нашому порядку денному, прямо кажучи. І я не думаю, що будь-кому було би варто піднімати це питання. Сьогодні наш виклик як Європейського Союзу полягає в тому, щоб допомогти процесу реформ, модернізувати країну, встановити верховенство права, отримати ефективний державний апарат через реформу адміністрації та процес децентралізації, модернізувати економіку за допомогою земельної реформи, реструктуризації державних компаній, приватизації, реструктуризації енергетичного сектору, очищення банківського сектору, і - прогресивно - рухатися, штовхати українську економіку до спільного ринку. Через гармонізацію законодавства, яку забезпечує угода про асоціацію. Якщо ми попрацюємо серйозно кілька років над цими викликами, Україна зробить багато задля того, щоб наблизитися до ЄС і покращити умови життя свого населення.
Але ж це може розчарувати багатьох людей в Україні…
Ми маємо зробити все можливе, щоб допомогти Україні організувати своє політичне життя згідно зі стандартами ЄС, досягти наших стандартів та норм у всіх секторах економічного і суспільного життя. Це займе кілька років дуже важкої та серйозної роботи, і ми мали би сфокусуватися на ній. Решту питань не варто навіть порушувати - оскільки це лише створить ілюзії з українського боку та труднощі з боку ЄС.
Критики угоди доводять, що вона відчужує Росію від України та Україну від Росії - з жахливими наслідками для політики та для економіки. Якою є відповідь посла ЄС на ці звинувачення?
Мета ЄС, що стосується східної частини нашого континенту, завжди полягала у розвитку якомога кращих відносин із Російською Федерацією та в тому, щоб Україна зберігала сильні політичні та економічні зв'язки з Росією - із очевидних історичних, географічних та економічних причин. Не матиме сенсу намагатися створити дистанцію між Україною і Росією. У той же час ми повинні поважати суверенітет України - і вибір українського народу зблизитися з ЄС. Але Україна може наближатися до ЄС та зберігати сильні зв'язки з Росією - за умови поваги до незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. І це - червона лінія!
Фотогалерея: Куди поїхати за "безвізом"- найпопулярніші місця в Європі
Запровадження Євросоюзом безвізового режиму для громадян України дозволить подорожувати 30 країнами Європи. DW відібрала найпопулярніші в Instagram пам'ятки з цих країн.
Фото: picture-alliance/robertharding/N. Clark
Дев'яте місце: Нюрбурґрінґ, Айфель
Легендарна німецька гоночна траса Нюрбурґрінґ розташована приблизно за 60 кілометрів на південь від Бонна в регіоні Айфель. Була відкрита в 1927 році, але ідея її створення належала ще кайзеру Вільгельму ІІ. Становить інтерес не лише в дні змагань. Тут працює автомобільний музей, проводяться екскурсії, а також є багато інших можливостей з користю провести час.
Фото: Imago/Hans Blossey
Восьме місце: Альгамбра, Гранада
Альгамбра розташована у місті Гранада на півдні Іспанії. Це була остання столиця мавританських правителів на Іберійському півострові. В результаті Реконкісти у 1492 році вона здалася військам монархів Арагону та Кастилії і тому не зазнала руйнувань. За фортечними мурами можна знайти: величну цитадель, або Алькасабу, затишні палаци та парки, а неподалік розташувалися сади Хенераліфе.
Фото: picture-alliance/Lou Avers
Сьоме місце: Собор Святого Сімейства, Барселона
У Барселоні є багато пам'яток, які варто відвідати. Але найбільше людей приваблює Собор Святого Сімейства, який почали зводити ще 1882 року та планують завершити у 2026-му. Над ним встигли попрацювати багато інженерів, але своєю незвичністю цей храм завдячує уяві геніального Антоніо Гауді. Неодмінно слід зайти всередину собору: химерні колони та вітражі створюють атмосферу чудернацького лісу.
Фото: picture-alliance/dpa/R. Goldmann
Шосте місце: Акрополь, Афіни
У багатьох містах Античної Греції були акрополі - цитаделі, розміщені на пагорбі. Найвідомішим є, звісно, Афінський акрополь. Зараз там можна знайти залишки величних храмових споруд, історія яких налічує близько 2,5 тисяч років. На фото - Парфенон: храм, присвячений покровительці міста, богині Афіні.
Фото: Reuters/C. Hartmann
П'яте місце: Колізей, Рим
Древні римляні хотіли хліба та видовищ. Одним з найулюбленіших видів розваг були бої гладіаторів. Для їхнього проведення в Римі в кінці І століття нашої ери звели Амфітеатр Флавіїв, або Колізей. Це найбільший амфітеатр у світі, він міг вмістити понад 50 тисяч глядачів. Корисна порада: квиток у Колізей включає також вхід на Палатин - пагорб, де розміщувалися палаци Римських імператорів.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Medichini
Четверте місце: Октоберфест, Мюнхен
Мюнхен можна сміливо назвати світовою столицею пива - принаймні під час проведення традиційного пивного свята Октоберфест (Oktoberfest). Щороку близько 6,5 мільйона відвідувачів приєднуються до свята. Вперше його провели 17 жовтня 1810 року. Приводом стало весілля майбутнього баварського короля Людвіга I та принцеси Терези.
Фото: Getty Images/J. Koch
Третє місце: Собор Паризької Богоматері
Кафедральний собор Парижа розташований на острові Сіте в самому центрі французької столиці. Нотр-Дам де Парі вважається одним з найкрасивіших взірців середньовічної французької готики. Для багатьох Собор Паризької Богоматері став відомим завдяки однойменному роману Віктора Гюго.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Thissen
Друге місце: Берлінський мур
Берлінський мур (Berliner Mauer) було повалено уже понад чверть століття тому. Сьогодні про мур, котрий розділив місто в 1961 році, в німецькій столиці нагадують: East Side Gallery - галерея під відкритим небом; Checkpoint Charlie Museum - музей КПП Чекпойнт Чарлі; Mauerpark - парк на прикордонній смузі між вулицями Бемштрассе і Бернауерштрассе; пішохідний маршрут вздовж колишньої стіни.
Фото: picture alliance/DUMONT Bildarchiv
Перше місце: Ейфелева вежа, Париж
Компанія Густава Ейфеля спорудила на Марсовому полі в центрі Парижа залізну вежу до Всесвітньої виставки 1889 року. Взагалі-то Ейфелева вежа була задумана як тимчасова споруда, але в підсумку її вирішили не розбирати. Нині ж це - символ Парижа. Вежу висотою 324 метри щороку відвідують близько семи мільйонів осіб. Проте вистояти в черзі вартує того, аби піднятися майже на саму її верхівку.
Фото: picture-alliance/dpa/P. Kneffel
9 фото1 | 9
Фактчек DW: Чи справді "безвіз" додасть паперових клопотів українцям? (30.05.2017)