Посол Ізраїлю у ФРН наполягає, що Єрусалим має бути столицею
Наталія Мехед
12 грудня 2017 р.
Будь-яка угода з палестинцями передбачатиме визнання Єрусалима ізраїльською столицею, заявив у розмові з DW посол Ізраїлю у Німеччині Джеремі Іссахаров. При цьому він виступає проти конфронтації.
Реклама
Будь-яка угода між їзраїльтянами та палестинцями включатиме в себе визнання Єрусалима столицею Ізраїлю. Про це у вівторок, 12 грудня, в інтерв'ю DW заявив посол Ізраїлю у Німеччині Джеремі Іссахаров. При цьому він не уточнив, чи буде статус столиці поширюватися на Східний Єрусалим, анексований у 1967 році Ізраїлем. Іссахаров визнав, що питання про статус цього міста є "чутливим" для іудеїв, християн та мусульман.
"Ми нічого не доб'ємося конфронтацією", - наголосив посол, додавши, що від ізраїльтян та палестинців залежить, чи зможуть вони сісти за стіл переговорів і досягнути угоди. На думку Іссахарова, ООН та інші міжнародні організації і уряди не повинні втручатися у ці переговори. Однак на даний момент він не вважає заяву американського президента Дональда Трампа "контрпродуктивною", а угоду з палестинцями - недосяжною.
Спалення прапорів Ізраїлю
Коментуючи спалення прапорів Ізраїлю під час демонстрацій у Берліні, посол висловив переконання, що палаючі прапори "не всиловлюють думку німецької влади та жителів Німеччини". При цьому він зазначив, що бачити таке на вулицях німецької столиці було "дуже сумно".
Нагадаємо, увечері в неділю, 10 грудня, у Берліні пройшла акція протесту проти рішення США визнати Єрусалим столицею Ізраїлю. У ній взяли участь кілька тисяч арабів, які проживають у Німеччині. Під час неї демонстранти спалили ізраїльський прапор. Подібна акція протесту відбувалася також увечері в п'ятницю, 8 грудня, неподалік від Бранденбурзьких воріт, що поблизу з посольством США. Тоді демонстранти також підпалили два прапори Ізраїлю.
Трамп і Єрусалим: що каже міжнародне право? (07.12.2017)
01:05
Місто розбрату - історія Єрусалима
Єрусалим - одне з найдавніших міст світу, за яке упродовж тисячоліть точиться боротьба. Його вважають своїм Святим містом юдеї, мусульмани та християни.
Фото: picture-alliance/Zumapress/S. Qaq
Місто Давида
Згідно зі Старим Заповітом, близько 1000 року до нашої ери ізраїльський цар Давид захопив місто, яке доти населяли євусити. Відтак Давид переніс сюди власну резиденцію і зробив з Єрусалима релігійний центр свого царства. За Біблією, син та наступник Давида - цар Соломон - спорудив перший Храм для Ягве, Бога Ізраїлевого. Відтоді Єрусалим став центром юдаїзму.
Фото: Imago/Leemage
Перше руйнування
Вавилонський цар Навуходоносор ІІ захоплював Єрусалим у 597 та 586 рр. до нашої ери. Першого разу вавилонський правитель взяв у полон царя Єгояхіма разом із юдейською елітою, військовими та ремісниками, а другого - вщент зруйнував місто й Храм. Після того, як Вавилон захопив перський цар Кір ІІ, юдеям дозволили повернутись на батьківщину та відбудувати Храм.
Фото: picture-alliance/Mary Evans Picture Library
Римське та візантійське панування
Починаючи з 63 року до н.е. Єрусалим перебуває під пануванням Рима. Місцеве населення протестує, що має наслідком Юдейську війну, розпочату у 66 році н.е. Чотири роки по тому війна завершується перемогою Рима і другим зруйнуванням Єрусалима та Храму римлянами. Епоха римського та візантійського панування в регіоні триває близько 700 років.
Фото: Historical Picture Archive/COR
Завоювання арабами
Арабські війська, що вдерлися на землі візантійців, увійшли і в Палестину. За наказом халіфа Омара загони арабів 637 року оточили та захопили Єрусалим. Це стало початком мусульманського панування, під час якого регіон потрапляв під контроль різних мусульманських правителів. Місто часто переживало облоги та переходило з рук в руки.
Фото: Selva/Leemage
Епоха Хрестових походів
Християнський світ відчував дедалі більшу загрозу з боку турків-сельджуків, чиє правління розпочалося 1070 року. Тож Папа Урбан ІІ закликав до Хрестового походу. Впродовж майже 200 років європейці провели п'ять Хрестових походів саме з метою захопити Єрусалим. Іноді це вдавалося. Але 1244 року хрестоносці остаточно втратили контроль над містом, і воно знову перейшло під контроль мусульман.
Фото: picture-alliance/akg-images
Османи та британці
Після завоювання у XVI столітті турками-османами Єгипту та Аравії Єрусалим став адміністративним центром османської провінції. Перші десятиліття османського пануння принесли місту значний економічний підйом. Після перемоги британців над турками 1917 року Палестина та Єрусалим перейшли під контроль Великобританії.
Фото: Gemeinfrei
Розділене місто
Після Другої світової війни британці відмовилися від мандата над Палестиною. ООН проголосувала за поділ територій таким чином, щоб дати батьківщину тим, хто вижив під час Голокосту. Одразу після цього деякі арабські країни оголосили Ізраїлю війну. До 1967 року місто було розділене на ізраїльську західну та йорданську східну частини.
Фото: Gemeinfrei
Східний Єрусалим знову переходить до Ізраїлю
1967 року Ізраїль перемагає у Шестиденній війні проти Єгипту, Йорданії та Сирії. Ізраїльські війська захопили Сінайський півострів, Сектор Гази, Західний берег річки Йордан, Голанські висоти та Східний Єрусалим. Вперше з 1949 року ізраїльтяни знову отримали доступ до Стіни плачу. Офіційно Східний Єрусалим спочатку не анексували, а лише адміністративно інтегрували.
Мусульмани можуть і надалі відвідувати свої святині
Відтоді влада Ізраїлю не забороняла мусульманам відвідувати розташовані в цьому місті мусульманські святі місця, зокрема мечеть Аль-Акса - третьої за значенням святині ісламу. Храмова гора має автономну мусульманську адміністрацію. Мусульмани можуть заходити на Храмову гору та в мечеть Аль-Акса й молитися тут.
Фото: Getty Images/AFP/A. Gharabli
Остаточний статус і досі не визначений
Єрусалим і досі вважається перешкодою на шляху до миру між Ізраїлем та Палестиною. 1980 року Ізраїль оголосив усе місто своєю "вічною та неподільною столицею". Після того, як 1988 року Йорданія відмовилася від своїх претензій на Західний берег річки Йордан та Східний Єрусалим, було проголошено Палестинську державу. І ця держава претендує на Східний Єрусалим як свою столицю, принаймні теоретичну.