За шість років війни на Донбасі вперше вдалося досягнути припинення вогню, яке протрималося шість тижнів і якого переважно дотримувалися. Нині ж це перемир'я опинилося на межі зриву. Причиною стали обстріли, загибель українського військового 6 вересня та суперечка щодо позиції ЗСУ неподалік селища Шуми.

Перемир'я на Донбасі - вже досягнення чи лише перший крок?

Офіційний Брюссель стривожений останніми інцидентами, які призвели до втрат серед українських військових, і хвалить Київ за реакцію на них. "Ми цінуємо стриманість, продемонстровану Україною, а також обраний нею курс дій, коли вона скликала засідання Тристоронньої контактної групи та погодилася на спільне відвідання (позиції. - Ред.) біля Шумів", - заявив у коментарі DW речник ЄС із зовнішньої політики Петер Стано.

Припинення вогню, яке розпочалося 27 липня, він назвав "досягненням, яке треба зберегти". "Україна продемонструвала конструктивний підхід та політичну волю до переговорів, аби завершити конфлікт. Ми закликаємо Росію зробити те ж саме", - додав Стано.

Натомість політики в Брюсселі налаштовані більш скептично. Заступниця голови делегації Європарламенту з асоціації з Україною Віола фон Крамон (Viola von Cramon) хоча й радіє тому, що перемир'я переважно дотримувалися, але наголошує: "Ідеться не про припинення вогню, а про ціль повернути незаконно окуповані українські території. Припинення вогню - лише перший крок до цього". Німкеня фон Крамон з фракції Зелених ставить запитання, яку ціну президент України Володимир Зеленський готовий платити, аби досягти прогресу на цьому шляху.

Ідея спільної інспекції біля Шумів

Аби розвіяти закиди сепаратистів, Київ погодився на спільну з бойовиками інспекцію позиції біля Шумів. Це викликало хвилю обурення в Україні. У підсумку Офіс президента відклав інспекцію, пояснивши це вимогою бойовиків провести такі ж перевірки в інших населених пунктах.

Читайте також: Спільна інспекція на Донбасі: як на тлі критики Київ відмовився від планів

Чому позиція біля Шумів привернула таку увагу? Сепаратисти стверджують, що ЗСУ розбудовують там укріплення, хоча припинення вогню забороняє інженерні роботи на лінії розмежування. Дрон місії ОБСЄ 6 вересня і справді виявив позицію українських військ неподалік Шумів, якої там не було 21 грудня 2019 року. Тож невідомо, чи з'явилася вона під час перемир'я. Водночас у звітах ОБСЄ можна знайти інформацію і про можливі нові позиції бойовиків.

Віола фон Крамон не здивувалася, дізнавшись про скасування спільної інспекції. Причину цього вона вбачає у відсутності кроків назустріч з боку Росії, зокрема, що та не пішла на таку саму інспекцію позицій бойовиків на Донбасі: "Росія постійно вдає готовність до співпраці, але до справжніх поступок Україні справа так ніколи й не доходить. Натомість видно лише нові провокації та вимоги".

Критикує Росію за відсутність поступок і голова делегації Європарламенту з асоціації з Україною Вітольд Ващиковський. "Якщо вони не хочуть відкрити свою сторону лінії розмежування, це означає, що Росії є що приховувати. Може, вони хочуть приховати виготовлену в Росії зброю, може, російських інструкторів або офіцерів, які командують військами з того боку", - вважає поляк Ващиковський з фракції Європейських консерваторів і реформістів.

Чи робить Україна забагато поступок?

Ващиковський хвалить Зеленського за те, що той започаткував процес поступок: "Так він показав, що войовничою стороною є Росія. Він довів, що Україна готова вести діалог для досягнення мирного вирішення (...) Проблема в тому, що інша сторона не готова йти на компроміс".

Дивіться також: Мир на Донбасі: у чому різниця між формулами Штайнмаєра і Зеленського? (відео)

Віола фон Крамон при цьому вказує на ризик, що якщо поступки будуть занадто великими, то українське суспільство може не погодитися на них. Тому вона наголошує на необхідності вести справжню суспільну дискусію про те, на які поступки йти Україні, та на які в обмін має піти Росія.

При цьому євродепутатка припускає, що успіх нинішнього перемир'я міг бути лише грою Путіна, який опинився у складній ситуації через події в Білорусі та отруєння Олексія Навального. "Може, Путін хоче трохи спокою на фронті (на Донбасі. - Ред.)", - говорить фон Крамон. Вона радіє тому, що перемир'я переважно дотримувалися, проте очікує, що обстріли з боку сепаратистів триватимуть і далі.

Зустріч у "нормандському форматі"

У п'ятницю, 11 вересня, в Берліні відбулися багатогодинні переговори політичних радників лідерів України, Німеччини, Франції та Росії, проте їхня зустріч завершилася без проривів. Як повідомив представник Росії Дмитро Козак, радники домовилися підтримати режим тиші в Донбасі, а от питання про зустріч лідерів країн "нормандського формату" в Берліні навіть не обговорювалося. 

Співрозмовники DW у Брюсселі не плекали особливих надій від цієї зустрічі. Одна з причин - додаткова напруженість між Берліном і Москвою як через Навального, так і Білорусь. "Утім, раніше цей формат теж не працював. Бо росіяни ніколи не були зацікавлені у переговорах, вони не були у них ні активними, ні конструктивними. Для Росії це просто шоу. Вони хочуть лише зберігати відкритою рану в Україні", - зазначає фон Крамон.

"Україна сама не зможе виграти війну з Росією. Росія надто сильна для цього. Єдина надія - знайти підтримку зовні. Але і Європа надто слабка, аби змусити Росію знайти мирне вирішення", - переконаний Ващиковський. На його думку, оскільки "нормандський формат" є надто слабким, єдиним виходом є розширити його і залучити США.

Читайте також: Зеленський сподівається на закінчення війни на Донбасі до кінця цього року

"Погляньмо на історію ХХ століття у Європі. Ми не вирішили жодного конфлікту без американців. Перша світова, Друга світова війни, Балкани - всюди американці допомогли вирішити проблеми в Європі. А без США ми не вирішили ні випадок України, ні Грузії, ні Молдови", - вважає польський євродепутат. При цьому Ващиковський сумнівається, що Німеччина та Франція захочуть піти на це. "Може, настав час поцілувати руку Трампа та почати працювати з ним", - закликає він. Слід зауважити, що досі США не висловлювали бажання приєднатися до "нормандського формату".

І все ж, Ващиковський не виступає за припинення переговорів: "Дипломати для цього й існують - вести діалог. (...) Кожне життя, яке завдяки цьому буде збережене, робить продовження переговорів вартим того".