"Висока, як ніколи дотепер", - такими словами у вересні цього року міністр внутрішніх справ Німеччини Томас де Мезьєр описав кількість у країні ісламістів, "які становлять небезпеку". Таких людей нараховувалось понад 520, сказав він тоді.

Але відтоді їх побільшало. На сьогодні німецькі правоохоронні органи повідомляють уже про 549 осіб, що підпадають під цю категорію. Про це 21 грудня заявив речник МВС у Берліні.

У вересні "такими, що становлять небезпеку" де Мезьєр назвав осіб, "щодо яких певні факти небезпідставно вказують на можливість скоєння ними резонансних політично вмотивованих злочинів". На додаток можна згадати ще 360 осіб, яких федеральні землі відносять до категорії тих, котрі могли би підтримати скоєння серйозних злочинів на політичному ґрунті.

Багато джерел небезпеки

За словами де Мезьєра, у питанні терористичної небезпеки слід згадати два фактори. Насамперед так звані "ударні групи", тобто угруповання терористів, які прибули до Європи з метою скоєння терористичних нападів. Крім того, є ще фанатики-одинаки з самої Німеччини. Їх ідентифікувати найскладніше, адже ці зловмисники практично не спілкуються з іншими людьми. Втім, обидві групи небезпечні, вважає міністр. "На жаль, обидві загрози сьогодні дуже реальні", - застеріг де Мезьєр.

Окрім того, Відомство з охорони конституції Німеччини наводило в своєму звіті за 2015 рік ще дві категорії людей, що можуть бути потенційним джерелом осіб, які становлять загрозу. Йдеться передусім про тих джихадистів, які повернулися з близькосхідних конфліктних регіонів, а ще тих, кому перешкодили виїхати до цих зон конфліктів.

Як про загрозу у звіті було згадано і про масову міграцію до Європи. "На тлі тривалих міграційних потоків до Німеччини також слід рахуватися з тим, що серед біженців можуть перебувати активні та колишні члени терористичних угруповань, а також ті, хто їх підтримує або симпатизує їм, окремі особи з екстремістськими настроями й/або воєнні злочинці з ісламістським підґрунтям".

Теологічний безлад

У звіті особливо небезпечною визнається також і та обставина, що, на відміну від мусульманських країн, активним салафітським рухам у Німеччині не треба зважати на мусульманські теологічні традиції. На практиці це означає, що керівна ланка цих рухів може як завгодно подавати свою ідеологічно-релігійну програму, і жодний з авторитетних теологів не зможе цьому заперечити.

Тож ці угруповання можуть крутити релігійними та політичними аспектами, як їм заманеться. Змішувати їх та пристосовувати до своїх потреб. Перевагою такої "дикої" теології є те, що вона може прилаштуватися до потреб потенційних членів. Вона досить гнучка, тож значно легше може відповідати різноманітним очікуванням, ніж авторитетне та систематизоване вчення.

Непросте соціальне середовище

На думку політолога та соціолога Мартіна Каля з Інституту вивчення миру та політики безпеки при Гамбурзькому університеті (IFSH), такі обставини сприяють притоку нових членів. Адже до кола потенційних джихадистів можуть належати досить різні люди. "Йдеться насамперед про молодих чоловіків-мусульман - майже цілий соціологічний прошарок".

Щодо освіти та успішності цих людей, то тут панує таке собі зачароване коло. Так більшість зловмисників стоять радше на нижчих верствах суспільства. "Попри це, є широка соціальна стратифікація", - додає науковець. Не можна, наприклад, стверджувати, що найбільша небезпека походить від тих, хто на соціальному дні. "Адже є також джихадисти, які походять з досить добрих соціальних умов", - зазначає він.

Фактори радикалізації

Водночас Федеральне управління кримінальної поліції (BKA) вказувало в опублікованому в жовтні 2016 року дослідженні на деякі явища, які дедалі чіткіше проглядаються у процесах радикалізації. Зокрема, німецькі спецслужби мають інформацію про діяльність близько 572 осіб, які з 2014 року відправилися до Сирії чи Іраку.

До цього можна також віднести і контакти з відповідними мечетями (48 відсотків), перегляд джихадистських сайтів у інтернеті (44 відсотка), відвідування так званих семінарів з ісламу (27 відсотків) або участь у акціях з роздачі посібників Корану, приміром, в організованій проектом "Lies!" (24 відсотка). А близько п'ятої частини з них радикалізуються через членів родини.

А ще, клопоту спецслужбам завдають такі організації, як вже заборонена спілка "Справжня релігія" (DWR), що стояла за акціями "Lies!". У звіті за 2015 рік Відомство з охорони конституції повідомляло, що ця спілка відкрито співпрацювала з джихадистськими угрупованнями. "Утім, тут впадає в вічі той факт, що немало учасників акції роздачі примірників Корану "Lies!" радикалізувалися настільки, що вирушили для участі в джихаді до Сирії чи Іраку", - зазначалося в звіті.

"Непросте рішення"

Мотивів та ступенів радикалізації аж до скоєння насильства чимало. У кожній біографії радикалізованої особи вони по-новому переплітаються. Тож через це вони становлять неабияку проблему для органів безпеки, вважає Мартін Каль. "А якоїсь панацеї від цього немає ", - констатує він.

Зараз спостерігається спалах міжнародного насильства. Декого воно надихає симпатизувати джихадистам та навіть приєднуватися до них. А переконати цих осіб відмовитися від їхніх замірів та відповідного світогляду - тривалий та непростий процес. "У деяких проблем просто немає простих рішень, тож їх і не можна обіцяти ані з боку науки, ані з боку політиків", - наголошує експерт.