Першокласникам батьки в Німеччині дарують величезний пакет, заповнений різними подарунками - солодощами, іграшками, але також корисними для школи речами. Своєрідний символ переходу від безтурботного дитинства до шкільного життя. "Шкільний пакет", який завжди має форму конуса, чимало батьків майструють власноруч. Уперше такі ріжки для подарунків з'явились у Німеччині ще наприкінці 18-го століття.

Більшість дітей у Німеччині йдуть до школи у шість років. Навчальний рік починається у серпні або вересні - в залежності від федеральній землі. Більшість першокласників до цього моменту вже встигають провести кілька років у дитячому садку. Проте і для дітей, і для їхніх батьків школа є початком нового життя.

Готуючись до початку навчання, батьки купують першокласнику шкільний ранець. Часто він має міцний каркас, щоб книжки та зошити у ньому не заминалися, і водночас був досконалим в ортопедичному сенсі. Неабияке значення має й дизайн. Вибір ранців нині величезний: зараз у тренді серед хлопчиків "Зоряні війни", не пасе задніх і багаторічний фаворит - Супермен.

У новому шкільному ранці має бути все необхідне для навчання: ручки, олівці, лінійки, зошити. Не менш важливою також є така річ, як бутербродниця. У Німеччині, особливо у початковій школі, часто немає обіду. Але учні мають час на легкий перекус. Тож потрібна спеціальна коробка для бутерброду. Обідають діти після школи вдома або в дитячому садку в спеціальній групі для школярів.

Не можна забувати і про фото на пам’ять. У Німеччині на таких світлинах діти тримають у руках пакет з подарунками, який часто більший за них самих. Як правило, фото підписується словами "Мій перший день у школі". Якщо бути відвертим, то багато хто з дітей без особливого захвату позує перед фотокамерою в цей важливий для них день.

Перший день у школі в Німеччини починається не з навчання, а з особливої урочистої церемонії. На неї запрошують батьків, родичів та хрещених батьків. Першокласників благословляють на навчання під час спеціальної служби у церкві. Деякі школи пропонують міжконфесійну церемонію, до якої приєднуються й діти з мусульманьских родин.

Під час урочистої церемонії для першокласників учні старших класів разом з учителями часто влаштовують невеличкі вистави. У деяких школах кожен першокласник отримує персонального "ментора" з третього або четвертого класу, котрий у перші дні допомагає новачку зорієнтуватися і дає різні поради.

Для першокласників проводять також екскурсію школою, показують їм їхні класи. Наступного дня новачки мають в ідеалі самі знайти дорогу до класу, або ж у супроводі свого наставника.

Після церемонії в школі родини першокласників святкують вдома. На каву з тістечком запрошують дідусів і бабусь, родичів, хрещених батьків та друзів. Самі дітлахи навряд чи у захваті від надмірної уваги з боку дорослих, однак подарунки компенсують незручності. Адже саме тепер можна розпакувати ріжок першокласника.

Наступного дня для першокласників починається повноцінне шкільне життя, яке триватиме 12-13 років. Початкова школа в Німеччині - з першого по четвертий клас. Потім учні - залежно від їхньох успішності - переходять до одного з трьох рівнів середньої школи.

Спільних правил на європейському рівні не існує. Кожна країна може сама вирішувати, чи стягувати плату зі студентів. Єдина законодавча вимога: статус студентів із країн, що входять до ЄС, прирівнюються до статусу місцевих студентів. Тобто якщо в Німеччині з німців плати не стягують, не стягують її і, наприклад, з данців чи французів. Натомість студенти з-поза ЄС - окрема категорія.

Із навчального 2017/2018 року федеральна земля Баден-Вюртемберг запроваджує плату за навчання для студентів із країн, що не входять до ЄС. Для тих, хто почне навчання цієї осені, семестр коштуватиме 1500 євро. У решті федеральних земель Німеччини перша вища освіта залишиться безкоштовною. Хоча про плату для іноземців вже розмірковують і в Північному Рейні-Вестфалії.

У французьких державних вишах з усіх студентів однаково стягують лише мінімальний семестровий збір: близько 200 євро на рік - для бакалаврів і магістрів, 600 євро - для майбутніх інженерів і близько 400 євро - для учасників програм PhD. Не дивно, що Франція входить до п'ятірки країн світу з найбільшої кількістю студентів з-за кордону.

Ця країна - не лише податковий рай. Заощадити свої фінанси тут можуть і студенти. Навчання за більшістю освітніх програм - безкоштовне для всіх. Однак діє обов'язковий реєстраційний внесок - 100 євро на семестр. Щоправда, вибір у студентів невеликий: у цій країні один-єдиний державний університет із трьома факультетами.

У чеських державних вишах не стягують плату за навчання чеською мовою. Студенти англомовних програм платять до 1000 євро за семестр, залежно від обраної спеціальності і ступеню навчання. Додатково ВНЗ може вимагати 20 євро за реєстрацію.

У Греції плату за навчання з іноземців з-поза ЄС стягують лише деякі державні ВНЗ. Це стосується як бакалаврських, так і магістерських програм. У такому разі навчання може обійтися у 1500 євро на рік. У поєднанні з відносно низькими витратами на проживання навчання у цій країні можна назвати цілком доступним.

З літа 2017 року країна запровадила плату за навчання для студентів з-поза ЄС. Від чотирьох тисяч до 20 тисяч євро на рік коштуватиме перша вища освіта англійською мовою. Нововведення не зачепить бакалаврів і магістрів, які почали навчання раніше. Програми фінською або шведською мовами залишаються безкоштовними, як і навчання в аспірантурі.

Для студентів із країн, що не входять до ЄС, витрати на освіту в Австрії складуть близько 1500 євро на рік. Якщо студент (незалежно від громадянства) перевищує передбачений термін навчання більше, ніж на два семестри, за кожні наступні півроку доведеться сплатити близько 360 євро. Обов'язковою для всіх є оплата страхування від нещасних випадків - 20 євро на семестр.

Це одна з небагатьох країн, яка всім надає можливість безкоштовно отримати вищу освіту. Проте доведеться сплатити реєстраційний внесок - близько 300-600 євро на семестр. Ця сума покриває витрати ВНЗ на організацію харчування для студентів, спортивних секцій і мовних курсів. Варто врахувати, що витрати на проживання у цій країні - найвищі в Європі.

Данія - магніт для європейських студентів. Високі стандарти освіти і відсутність плати за неї - аргумент на її користь. Але, на жаль, не для студентів з-поза ЄС. Із них стягується плата, розмір якої може сягати 16 тисяч євро на рік. Виняток - студенти з посвідкою на проживання в Данії. До країн Європи з найвищою вартістю навчання (20 тисяч і вище) також належать Швеція і Великобританія.

Ця країна - також у списку з високою платою за освіту. Нідерландці, як і громадяни ЄС, платять щорічно близько 2000 євро. Для студентів з-поза Євросоюзу внесок за навчання в державних ВНЗ складає від п'яти тисяч до 25 тисяч євро на рік.

На цьому тлі вища освіта у Швейцарії видається цілком доступною. З іноземців з-поза ЄС за навчання беруть плату в 750-3500 євро за півріччя. Реєстраційний внесок у швейцарських державних вишах становить 50-80 євро на семестр.

Найпопулярніший німецький ВНЗ серед українських студентів - Університет імені Ґете у Франкфурті-на-Майні (Goethe-Universität). У 2016 році тут навчалось 290 українців. Цей університет не має багатовікової історії, але є одним з десяти найбільших вищих навчальних закладів Німеччини з майже 40 тисячами студентів. Серед його випускників - колишній німецький канцлер Гельмут Коль.

Другим беззаперечним фаворитом серед українців (263 студенти) є Університет Людвіґа-Максиміліана в Мюнхені (Ludwig-Maximilians-Universität München), заснований ще у ХV столітті. Перелік лауреатів наукових і Нобелівських премій, які отримали представники цього вишу, - немов довідник "Who is Who" геніїв німецької науки: від Вільгельма Конрада Рентґена та Вернера Гайзенберґа до Конрада Лоренца.

Популярним серед студентів з України є і Гамбург, чий університет посідає третє місце в рейтингу. Його лекції та семінари відвідує 231 студент з України. Попри свій молодий вік, Гамбурзький університет (Universität Hamburg) вважається найбільшим академічним центром на півночі Німеччини. Він виростив аж п'ять Нобелівських лауреатів, а також безліч відомих політиків, громадських діячів та лікарів.

На четвертому місці за кількістю українців - Університет імені Отто фон Ґюріке в Магдебурзі (Otto-von-Guericke-Universität). Під дахом цього вишу 1993-го року об'єдналися Технічний університет, Педагогічна вища школа й Медична академія. Серед 2297 його іноземних студентів навчаються і 187 українців. Університет спеціалізується на прикладних науках та має багато популярних англомовних програм.

На п'ятому місці рейтингу найпопулярніших університетів ФРН серед українців - Університет імені Йоганна Ґутенберга в Майнці (Johannes Gutenberg-Universität Mainz). Він налічує 150 різних інститутів та клінік медичного відділення. У 2016-му тут навчалися 159 українців. Університет Майнца традиційно посідає вищі сходинки щорічних рейтингів з обміну студентами та кількості студентів-іноземців.

За кількістю студентів східнонімецький Дрезденський технічний університет (Technische Universität Dresden) посідає перше місце серед технічних вишів ФРН та шосте - за кількістю українських студентів (144 людини). На додачу до великої кількості академічних програм цей університет пропонує і 16 курсів для іноземних студентів. А життя порівняно із західними землями Німеччини - трохи дешевше.

У федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія, де загалом навчається найбільше українців, старовинний Кельнський університет (Universität zu Köln) є одним з найпопулярніших. Цей третій за величиною німецький виш користується довірою працедавців, які особливо цінують випускників факультетів економіки, права та педагогіки. Кельнський університет - на сьомому місці за кількістю українців (143 людини).

Як не дивно, але столичний Берлінський університет імені Гумбольдта (Humboldt-Universität zu Berlin) - тільки восьмий за популярністю серед українців (141 студент). Заснований понад два століття тому відомим дипломатом та мовознавцем Вільгельмом фон Гумбольдтом, він належить до когорти елітних вишів ФРН. Серед численних переваг університету - міждисциплінарні дослідницькі центри.

Дев'яте місце за кількістю студентів з України (131 студент) посідає Рурський університет у Бохумі (Ruhr-Universität Bochum). Він ще не став елітним, але статус одного з найвпливовіших у ФРН уже має. Цей виш вважається лідером з нейробіології, досліджень плазми та технологій відновлювальної енергії, що неймовірно для університету, створеного лише півстоліття тому в шахтарському регіоні Німеччини.

Берлінський вільний університет (Freie Universität Berlin) посідає десяту сходинку серед фаворитів українців (120 студентів). Це найбільший університет німецької столиці. Його візитівка - гуманітарні дисципліни. Відомий на увесь світ і медичний факультет на базі клініки "Шаріте", створений спільно з Університетом імені Гумбольдта.

Гейдельберзький університет (Universität Heidelberg) не увійшов до Топ-10 за кількістю українських студентів у німецьких вишах. Найстаріший ВНЗ на території сучасної ФРН навчає 100 вихідців з України та посідає 11-ту сходинку рейтингу. В решті німецьких вишів навчаються від кількох десятків до двох-трьох українських студентів. Загалом 6954 українці зараховані в 150 університетів і вищих шкіл ФРН.

Якщо оцінювати популярність різних регіонів Німеччини серед української молоді, то найбільше їм до вподоби захід країни: у 22 вишах землі Північний Рейн-Вестфалія навчаються 1344 українці. Друге місце (1131 студент) посідає Баварія значною мірою завдяки престижному Мюнхенському технічному університету (на фото). На третьому - Баден-Вюртемберг з 846 українськими студентами в 15 вишах землі.