37-річна Тетяна Гавриш - кандидат юридичних наук, керуючий партнер юридичної фірми «ILF». Громадський діяч із досвідом - була депутатом міськради двох скликань.

Deutsche Welle: Пані Гавриш, що пов’язує Вас із Німеччиною? Як прийшло рішення стати почесним консулом цієї країни?»

Тетяна Гавриш: Те, що я стала почесним консулом – це збіг кількох «невипадкових випадковостей». Це прийшло через мою основну професію – надання юридичних послуг. Коли було ухвалено рішення про відкриття почесного консульства в Харкові, мою кандидатуру на посаду почесного консула запропонував мій колега - юрист Олександр Кифак. Він почесний консул в Одесі. Я не заперечувала. Крім того, у нашої фірми вже давно існують ділові стосунки з Німеччиною. Зокрема, ми співпрацюємо з Магдебурзьким університетом.

DW: Вам довелося проходити конкурсний відбір?

Я можу сказати, для мене цей проект був скоріше можливістю, ніж однозначною персональною метою. Посольство в Києві генеральне консульство в Донецьку розглядали різні кандидатури. Справа у тому, що Німеччина спирається на підтримку почесних консулів не тільки у представницькій сфері. Почесні консули співпрацюють з Німеччиною на громадських засадах, спираючись лише на власну матеріально-фінансову базу. В Харкові це будуть ресурси юридичної компанії «ILF», де я є керуючим партнером. А випробуванням для нас стало проведення в Харкові «Євро-2012». Наша фірма була офіційним партнером посольства Німеччини. Упродовж місяця ми робили юридичний супровід.

DW: Чи володієте Ви німецькою?

Т.Г. Ні, я володію англійською. І хоча посольство на цьому етапі наших стосунків цього не вимагає, я, як максималіст, буду активно вивчати німецьку. Мова - це філософія. А мені не дуже комфортно, коли я не розумію те, що говорять.

DW: Які повноваження у почесного консула?

Т.Г. Одразу скажу, що в мене немає повноважень на видачу віз. Я буду приймати громадян двічі на тиждень. Телефони консульства працюватимуть цілодобово. Серед моїх консульско-правових повноважень, є зокрема, надання юридичних консультацій щодо законодавства Німеччини та України, завірення документів. Також я маю допомагати громадянам Німеччини у разі втрати документів, затримання правоохоронними органами і т.і.. Але головне завдання - передавати позитивний сучасний образ Німеччини в моєму консульському окрузі та сприяти кращому розвитку економічних та культурних стосунків між Харковом та Німеччиною. Я вважаю, що чим більше люди спілкуються один з одним, тим краще вони розуміють цінності своїх сусідів.

DW: А що можете зробити почесний консул задля розвитку економічних відносин?

Т.Г. Українським підприємцям треба донести інформацію про особливості, приміром, отримання німецьких інвестицій, або про існування різних цікавих проектів з технічної та консультативної допомоги, що проводить німецький уряд. Німецьким бізнесменам хотілось би продемонструвати увесь потенціал нашого регіону. Найперспективніші, на мій погляд, галузі - сільське господарство, банківська діяльність. У перспективі - альтернативна енергетика, в Харкові вже є спільний науковий центр. Я вважаю, що німецьку сторону також цікавить машинобудування, є інтерес у виробництві сільгосптехніки.

DW: Ви сказали, що Ваше завдання передавати позитивний сучасний образ Німеччини? Якою є для Вас Німеччина?

Т.Г. Я можу відповісти так. Я, можна сказати, «закохалася» в Німеччину, коли до мене потрапила книга про цю країну. Прочитавши її я відкрила для себе зовсім іншу Німеччину, країну, котра вражає своїми колосальними досягненнями, незважаючи на колосальні історичні втрати. Останньою сильною емоційною асоціацією з Німеччиною для мене стала музика Вагнера. Я ніколи не думала, що опера німецькою може викликати такі незабутні емоції.