Депутати АдН у Криму: про що змовчали російські ЗМІ
Ірина Філатова
9 лютого 2018 р.
Поїздка депутатів з "Альтернативи для Німеччини" до Криму завершується у п'ятницю, 9 лютого. Російські та німецькі ЗМІ висвітлювали її по-різному. DW з'ясувала, що писала німецька преса.
Насправді все дещо інакше. Німецькі журналісти звернули увагу на те, що їхні російські колеги, які розповідають про поїздку депутатів до Криму, упускають низку важливих деталей.
Депутати поїхали до Криму власним коштом
Радіостанція Deutschlandfunk вказує на те, що газети і телеканали в Росії докладно описують здивування гостей, які всупереч своїм очікуванням побачили в Криму не погані дороги, а нову якісну трасу. Однак при цьому російські ЗМІ ігнорують інший "нюанс": "Далеко не в кожному репортажі уточнюється, що парламентарі приїхали з ландтагів, - зазначає кореспондент Deutschlandfunk. - Натомість їх переважно просто представляють як депутатів з Німеччини".
Політики, які прибули до Криму і чий семиденний візит завершується в п'ятницю, 9 лютого, - депутати земельних парламентів трьох федеральних земель: Північного Рейну - Вестфалії, Баден-Вюртемберга і Берліна. Вони не входять до керівництва АдН і не відіграють суттєвої ролі в ухваленні рішень на федеральному рівні. Наприклад, один з них, Роґер Бекамп (Roger Beckamp), є головою фракції АдН у міській раді Кельна.
Ще один момент, який замовчують російські журналісти, але на який звертають увагу їхні німецькі колеги, - приватний характер поїздки депутатів до Криму. Про нього неодноразово говорили і самі парламентарі. Так, Бекамп розповів Deutschlandfunk, що депутати оплатили свої витрати на поїздку - переліт і проживання - з власної кишені. "Чесно кажучи, це важливо, щоб нас не звинуватили у тому, що ми говоримо якісь речі, тому що нас запросили", - пояснив депутат.
Парламентарі приїхали до Криму на запрошення німецької національно-культурної автономії в Криму. Її керівник Юрій Гемпель теж повідомив, що автономія взяла на себе частину витрат з організації поїздки, решту оплатили самі депутати. Гемпель також є членом кримської держради від партії "Єдина Росія".
"Велика подія" для російських ЗМІ
У тому, що про поїздку членів АдН повідомляється з таким апломбом, немає нічого дивного, пояснює газета Der Tagesspiegel. "Для російських ЗМІ вона - велика подія, - пише видання. - З часу прибуття до Криму гості з Німеччини оточені камерами і мікрофонами, адже і сторона, що запрошувала, і самі гості задумували цей візит як політичний сигнал, якщо не як добре прорахований випад". Росія використовує поїздки західних політиків до Криму, "щоб продемонструвати, що все нормально, і представити гостям задоволених співрозмовників", погоджується газета Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Поїздка політиків з АдН на анексований Росією півострів є свого роду протестом проти запроваджених Заходом санкцій, пише Der Tagesspiegel і додає, що російські ЗМІ "з натхненням підхопили цю тему". АдН виступає за зближення з Росією і скасування запроваджених щодо неї західних санкцій. В інтерв'ю Deutschlandfunk Роґер Бекамп заявив, що жителі Криму не розуміють суті запроваджених штрафних заходів: "А саме, чому їх карають за референдум, під час якого вони підтримали Росію".
Перед від'їздом політики з АдН заявляли, що під час візиту до Криму збираються "маленькими кроками" зміцнити зв'язки Росії та Німеччини і послати сигнал німецьким виборцям (значну частину яких складають російські німці), "які сподіваються на деескалацію відносин з Росією".
Критика з усіх боків
Однак в Німеччині їхня ініціатива викликала обурення не тільки у федерального уряду, а й у керівництва самої АдН. Її, наприклад, схвалили не всі земельні партійні організації. У той час, як у фракціях АдН у землях Баден-Вюртемберг і Північний Рейн - Вестфалія висловилися на підтримку поїздки парламентарів, керівництво берлінської фракції не надало їй значення, повідомляє Deutschlandfunk. Більш того, берлінська фракція відсторонилася від візиту колег на півострів, наголосивши у своєму мікроблозі Twitter, що їхня поїздка має приватний характер, а самі депутати не отримали на неї мандат "ані від фракції, ані від партії".
"Я дивлюся на цю поїздку критично", - заявив глава берлінського осередку АдН Ґеорґ Паздерський (Georg Pazderski) газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung. Він переконаний, що ініціатива колег небезпечна тим, що може "закрити двері в інші східноєвропейські країни". Він також висловив припущення, що депутатів, які поїхали до Криму, просто "використовували", хоча і не пояснив, хто саме.
Голова фракції АдН у Бундестазі Гансйорґ Мюллер (Hansjörg Müller) також розкритикував поїздку колег до Криму. В інтерв'ю Frankfurter Allgemeine Zeitung він називав її "у будь-якому випадку несприятливою" і наголошував, що вона не призначалася для вирішення будь-яких проблем. Мюллер розповів, що дізнався про майбутню поїздку колег до Криму ще наприкінці минулого року. "Я прийняв це до відома і сказав: я не їду, - заявив він. - Оскільки я вважаю, що це можна зробити з меншим галасом".
Економіка по-кримськи: спершу анексували, потім розікрали (03.01.2018)
02:03
Наслідки російської анексії для Криму
У березні 2014 року Росія анексувала український Крим. Як змінилося відтоді життя на півострові - у фотогалереї DW.
Фото: DW
Операція із захоплення
Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.
Фото: DW/I. Worobjow
Під контролем російських військових
Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.
Фото: Reuters
Кримські татари поза законом
Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.
Фото: picture-alliance/dpa
"А дихати в Криму можна?"
Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Zemlianichenko
Як легально потрапити в Крим
Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.
Фото: DW/L. Grishko
Санкції за анексію
Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Polegenko
Обіцяного чекають три роки
Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.
Фото: DW/R. Richter
Міст від друга Путіна
Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.
Фото: picture-alliance/Tass/V. Timkiv
Чорний переділ
За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.
Фото: DW/A. Karpenko
Турбізнес зазнає збитків
У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.
Фото: DW/A. Karpenko
Золото кримських скіфів переїде в Київ
Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Maat
З паспортом Росії
З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.