Рівненський міський суд у середу, 26 червня, оприлюднив рішення щодо 20-річного Романа Філюка та 16-річної Дар'ї Коцюруби. Обох визнали винними у порушенні порядку організації та проведення зборів, мітингів та демонстрацій та застосували мінімальну санкцію - оголосили попередження.

За імпічмент нового президента

Місяць тому, за п'ять діб після інавгурації президента України Володимира Зеленського, вони вийшли на центральну площу з плакатами і вимагали імпічменту глави держави. Пізніше Коцюруба пояснювала: разом з другом вони були обурені першими призначеннями нового глави держави та тим, що він виступав російською мовою

Та менше ніж за годину на мітингувальників звернули увагу поліцейські
- обох відвели до відділку, де склали адмінпротоколи за порушення встановленого порядку проведення мітингів. Філюк та Коцюруба хоч і не були затримані офіційно, провели у поліції близько трьох годин та скаржились на моральний тиск з боку правоохоронців. Зрештою навіть сам Володимир Зеленський заявив, що в цій ситуації правоохоронці "могли діяти м'якше" та закликав МВС не переслідувати політичних протестувальників.

Порушення порядку, якого немає

Українська правозахисна спільнота обурилась вердиктом рівненського суду. І справа тут не в першому гучному інциденті з політичними опонентами Володимира Зеленського, на який звернула увагу широка громадськість. Причина обурення правозахисників: в Україні хоч і передбачені санкції за порушення порядку організації та проведення мітингів, але самого порядку немає. Тож, мовляв, як можна порушити те, чого немає?

"Відповідна стаття кодексу про адмінправопорушення існує ще з кінця 1988 року, тоді в СРСР дійсно був окремий порядок, що регламентував проведення мирних зібрань, зокрема передбачав отримання дозволу (влади. - Ред.), - пояснює експерт Української асоціації моніторів дотримання прав людини Михайло Каменєв. - Від 1996 року (коли з'явилася Конституція України. - Ред.) такий порядок суперечить Конституції". Таким чином, застосовувати радянський порядок в Україні не можна.

Право чи обов'язок

Як зазначено в 39-й статті українського Основного закону, громадяни мають право збиратися мирно і без зброї і проводити мітинги та демонстрації, про які завчасно сповіщають органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

Саме у несповіщенні органів влади, на думку рівненського суду, і полягає провина Романа Філюка та Дар'ї Коцюруби. Та правозахисник Михайло Каменєв зазначає, що подібні повідомлення є не обов'язком, а правом громадян. "Таке сповіщення має бути гарантією, що держава захистить мирне зібрання і сприятиме його проведенню. Тобто сповіщати варто лише тоді, коли в організаторів є в цьому потреба", - пояснює він.

З ним погоджується і виконавча директорка Amnesty International в Україні Оксана Покальчук: "Ця правова колізія вже була успішно оскаржена у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ), який постановив, що притягнення до адміністративної відповідальності в такому випадку саме по собі є порушенням статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Скасувати чи залишити

Співзасновник громадської організації "Правозахисна ініціатива" Михайло Лебідь розповідає: попри рішення ЄСПЛ та протести правозахисників українські суди і досі щороку розглядають по 10-15 справ за порушення порядку проведення мітингів. "У 2010-2013 роках, за часів (екс-президента України Віктора. - Ред.) Януковича, таких справ було понад сотня на рік, зараз ситуація покращилась, але стягнення і досі є", - зазначає він.

Правозахисники вже не перший рік вимагають прибрати відповідну статті з кодексу про адміністративні правопорушення. Відповідний законопроект лише в лютому цього року зареєструвала група депутатів на чолі з Оксаною Сотник (фракція "Самопоміч"). На початку червня профільний комітет Верховної Ради рекомендував ініціативу до розгляду. Проти виступили в Генпрокуратурі України, міністерстві юстиції та Нацполіції - там вважають, що варто врешті законодавчо врегулювати проведення мирних зібрань, а не скасовувати відповідальність.

Тим часом, мати Дар'ї Коцюруби Наталія Савчук запевнила DW, що разом з дочкою оскаржуватиме вирок. Її саму рівненська поліція намагається оштрафувати за неналежне виконання обов'язків з виховання дітей.