Представники правозахисної громадської ініціативи "Кримська польова місія", які близько року відстежують дотримання окупаційною владою Криму основоположних прав людини на півострові, вважають, що там формується жорстка репресивна форма правління, жертвою якої може стати кожен громадянин. Про це під час презентації у Києві звіту "Ситуація в Криму: аналітичний огляд" у п'ятницю, 31 липня, повідомили координатор місії Ольга Скрипник та аналітик Віссаріон Асеєв.

Ініціатива "Кримська польова місія" об'єднує правозахисників України та Росії, які на підставі зібраної інформації та фактів відтворюють об'єктивну картину ситуації, яка склалася на сьогодні в анексованому Росією Криму з правами людини. За словами Ольги Скрипник, матеріалами для звітів, які щомісячно готує місія, стають "адвокатські справи, інформація від людей, які були свідками під час обшуків, свідчення жертв та постраждалих".

"Ми збираємо інформацію, яка надходить з Криму, і оцінюємо її з точки зору світових стандартів у сфері захисту прав людини", - пояснила Скрипник. За її словами, кримінальні справи, розслідування яких потрапило в поле зору експертів місії, демонструють: в окупованому Криму формується система, метою якої є "проведення репресій та залякування місцевого населення, зокрема кримських татар й проукраїнських активістів".

Репресивна машина в дії

За словами Віссаріона Асеєва, мета роботи місії "не полягала у тому, щоб довести, що Росія - погана", а в тому, щоб неупереджено моніторити ситуацію. "Але за цей рік ми дійшли висновку, що окупаційна російська влада не здатна гарантувати жителям Криму право на життя, і єдине, що може змінити цю ситуацію, це - деокупація та повернення на півострів українських законів", - наголосив Асеєв.

Кримінальні справи, які лягли в основу звіту за червень, експерти місії вважають знаковими. Серед них Асеєв називає справу про викрадення кримськотатарських активістів Тимура Шаймарданова та Сейрана Зинединова, розслідування якої призупинив Слідчий комітет РФ. Так само, було призупинене розслідування за справою про жорстоке вбивство кримського татарина, батька трьох дітей Ришата Аметова.

Російська окупаційна влада Криму зумисне гальмує також розслідування фактів катування проукраїнського активіста Олександра Костенка, якого у травні цього року суд Сімферополя засудив до 4 років позбавлення волі за звинуваченням у нанесенні шкоди здоров'ю бійцю спецпідрозділа "Беркут" під час подій на київському Майдані. За словами Асеєва, адвокат Олександра Костенка назвав слідству імена працівників ФСБ, які катували його підзахисного, "проте слідчі органи відмовляються вести слідство, опитувати свідків і самого постраждалого".

Крім того, за час слідства у справі Костенка у березні, по дорозі з Києва до Криму зник його батько, Федір Костенко, а проти молодшого брата Євгена порушена кримінальна справа за вигаданим фактом про образу судді. "Фактично ми спостерігаємо репресивну машину в дії, яка винищує усю родину", - прокоментувала справу Костенка Ольга Скрипник.

Кримська влада формує "чорні списки"

За інформацією "Кримської польової місії", наразі окупаційна російська влада формує списки жителів півострова, які взимку 2014 року виїжджали за межі Криму, щоб брати участь в акціях Євромайдану. "У наше розпорядження потрапило вісім сторінок з цього списку, з яких стало відомо, що кримська прокуратура має намір переслідувати близько 50 кримчан за підтримку Євромайдану, але скільки ще сторінок має цей список, нам невідомо", - повідомила Ольга Скрипник.

Правозахисники також фіксують катастрофічне погіршення стану свободи слова, свободи зібрань та свободи віросповідання в Криму. "Не можна навіть говорити, що на півострові діють російські закони, оскільки там застосовуються лише ті норми, які вигідні російській владі для досягнення її цілей", - заявив Віссаріон Асеєв.

Пріоритет України - територія, а не люди

Проте у "Кримській польовій місії" вважають, що і для української влади дотримання прав людини в Криму "не є пріоритетом". "Пріоритетом для Києва є Крим як територія та економічні інтереси", - наголосив Віссаріон Асеєв.

Експерти розкритикувала нові правила в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затверджені українським урядом у червні цього року. Так, іноземці, які мають власність чи родичів у Криму, при в'їзді до Криму, де згідно з законом діє вільна економічна зона, повинні довести свою фінансову спроможність з розрахунку 68 євро в день на людину. "При в'їзді на материкову Україну в іноземців цього не вимагають, і виходить, що українська влада турбується про те, щоб іноземний громадянин обов'язково витрачав щодня у Криму 68 євро, підтримуючи тим самим окупаційний режим", - обурюється Ольга Скрипник.

Вона наголосила, що українська влада, ухвалюючи ті чи інші норми щодо анексованого Криму, передусім "має керуватись принципами захисту прав людини, а не чиїмись фінансовими інтересами".