Оперативне планування "Кримської польової місії з прав людини" в сімферопольському офісі організації. Волонтери розподіляють маршрути: хтось збирається опитувати людей у чергах на отримання паспорта, хтось їде до українських біженців, хтось зустрічається з кримськими татарами. Раптом у Facebook з'являється повідомлення: на центральному речовому ринку сьогодні була облава, співробітники російської поліції забрали 60 людей в управління МВС з боротьби з екстремізмом. Правозахисники Олександр Друк і Михайло Мацкевич змінюють свої плани та прямують на ринок, аби по свіжих слідах довідатись, що там відбулось.

Місія

"Кримська польова місія з прав людини" з'явилася в березні 2014 року в рамках міжнародної групи правозахисників, які моніторили ситуацію в Україні. Ініціатива належала члену Ради з прав людини при президенті РФ Андрію Юрову. "Я тоді опинився в Криму з двох причин - як представник міжнародної групи і як член РПЛ. І 5 березня, коли ситуація стала явно тривожною, ми прийняли рішення про створення окремої організації в Криму", - розповів правозахисник.

На той момент ще ніхто не говорив про незалежність або приєднання до Росії, пояснює Юров. Відтоді ситуація змінилась - Крим був анексований, майже всі українські правозахисники виїхали з півострова на материк, і "Кримська польова місія" залишилась, по суті, єдиною міжнародною правозахисною організацією, яка тут постійно працює.

На ринку

З'ясувати, що сталося на ринку, виявилося не так-то просто - більшість продавців про облаву нічого не чули. Зрештою, ми зустрічаємо кримського татарина, який відводить нас у віддалену частину критого корпусу, в арабське кафе, господар якого в свою чергу знайомить волонтерів із власником магазинів тканин, сирійцем на ім'я Шуман. У нього напередодні затримали брата. "Хапали без розбору тих, у кого неслов'янські обличчя, - каже Шуман. - Перша машина "Газель" виїхала з арабами, друга - з татарами та вірменами. В одних документи в порядку, інші ще не розібралися з російськими правилами. Всіх сфотографували, взяли відбитки пальців, слину на ДНК - і відпустили".

Навіщо все це було потрібно, співробітники МВС Шуману пояснити відмовилися. "Сказали: "Це наказ Аксьонова", - розповідає Шуман. - Вже 27 років живу в Криму - ніколи такого не було". Зараз Шуман пише скарги президенту РФ, в прокуратуру і особисто Сергію Аксьонову (главі невизнаної республіки Крим - DW). Правозахисники пропонують свою допомогу в складанні документів.

"Мені здається, російські силовики так "знайомляться", - коментує подію координатор "Кримської польовий місії" Олександра Криленкова. - Збирають дані, складають для себе якусь базу, щоб потім було простіше працювати. Тут це в новинку, а нам добре знайомо - типовий почерк російських силових структур". Правозахисниця радить кримчанам відмовлятися від процедур, пов'язаних з порушенням законів: "Ніхто не може вас змусити здати дактилоскопію і, тим більше, проби на аналіз ДНК. При адміністративних правопорушеннях це процедура добровільна. Тому просто відмовляйтеся".

Тут же виявляється ще ціла низка проблем, пов'язаних з місцевими арабами та іншими іноземними громадянами. Багато з тих, у кого раніше був вид на проживання, виданий Україною, зараз опинилися в парадоксальній ситуації: російське громадянство їм не надається, а щоб отримати російський дозвіл на тимчасове проживання, потрібно довести своє право на цей документ. Не всі можуть це зробити, наприклад, Алля, родич Шумана, не був прописаний в Криму, хоча жив тут уже багато років з українським дозволом на проживання. "Мені сказали, мовляв, їдьте до Сирії, подавайте заново документи, інакше депортуємо, - скаржиться Алля. - А ви уявляєте, що там зараз коїться?" Правозахисник Михайло Мацкевич домовляється з Алля про супровід до Федеральної міграційної служби.

Поза політикою

Робота "Кримської польової місії з прав людини" організована позмінно - волонтери з Москви, Санкт-Петербурга, Мінська приїжджають до Сімферополя на два-три тижні. Ніхто з них не отримує зарплату, а поточні витрати оплачуються із загального казана. "Різні неурядові організації з Росії, України, Білорусі скидаються і купують нам квитки, оплачують оренду офісу", - розповідає Юров. За словами правозахисника, значна частина міжнародних організацій з прав людини працюють інакше. "Приїхали - написали доповідь - поїхали. А наша постійна присутність пов'язана не тільки з моніторингом, а й з вимірюванням температури громадянського суспільства. Ми постійно контактуємо з некомерційними організаціями в Криму, але намагаємося уникати спілкування з політичними групами", - наголошує він.

"Кримська польова місія", за словами її керівника, поза політикою. "Коли ми, наприклад, займаємося моніторингом прав людини на кордоні, то фіксуємо всі порушення - і російських прикордонників, і українських, незалежно від того, яка сторона нам більше подобається", - стверджує Юров. Інформація про правопорушення на півострові йде до структур верховного комісара ООН з прав людини, в ОБСЄ, до українського і російського омбудсменів, а також у місцевий адміністративний апарат, зазначає Юров. Саме на звітах місії багато в чому ґрунтуються доповіді великих правозахисних організацій, таких як Human Rights Watch або Amnesty International.

Іноді вдається якось вплинути на ситуацію: наприклад, з ініціативи Юрова в Раді з прав людини була створена окрема робоча група по Криму, яку очолив журналіст Микола Сванідзе. Це, зокрема, могло вплинути на ситуацію з кримськими татарами, вважає Юров. У жовтні на зустрічі представників РПЛ з Путіним Сванідзе заявив, що в нього є інформація про факти "зникнень, прямих викрадень" кримських татар "людьми без розпізнавальних знаків". Після цього викрадення припинилися - "можливо, в тому числі і завдяки нашій роботі", переконаний керівник "Кримської польової місії з прав людини". За його словами, в ситуації, коли політичних рішень по Криму можна чекати багато років, завдання правозахисників - "хоч щось робити для людей, які страждають просто зараз".