Активісти Кримської правозахисної групи констатують мілітаризацію в усіх серах життя окупованого півострова. Бойовиків, які брали участь у війні на Донбасі, у Криму використовують для пропаганди.
Реклама
16 серпня в Києві Кримська правозахисна група оприлюднила доповідь "Права людини в умовах мілітаризації Криму". В ній задокументовані факти порушень прав людини російськими військовими та представниками незаконних воєнізованих формувань на території окупованого півострова.
Напівлегальні "козаки" і мілітаризація дітей
Як відзначила під час оприлюднення доповіді Кримської правозахисної групи її експертка Ірина Сєдова, в Криму продовжують активно діяти парамілітарні організації: "козачі загони", так звані "ополченці" та "кримська самооборона", діяльність яких не вписується навіть у російське законодавство. Але російська влада фінансує їхню діяльність, виплачує їм гроші з центрального та місцевого бюджетів, а також передає їм зброю і воєнну техніку.
Експертка повідомила, що серед бойовиків цих формувань є чимало таких, що брали участь у війні на Донбасі і тепер передають свій "бойовий досвід" кримській молоді і дітям. А офіційна пропаганда робить з учасників цих парамілітарних організацій героїв. Вони є частими гостями учбових закладів, де розповідають учням про свої "подвиги" і вчать їх поводитись зі зброєю, зокрема, розбирати і збирати автомат.
Центральна роль православної церкви
Сєдова зазначила, що мілітаризація освіти є системною і фінансується з федерального бюджету за спеціальною програмою. "Активно розвивається "Юнармія", до якої залучають кримських дітей і позбавляють їх української ідентичності", - сказала Сєдова. Вона повідомила про факти участі в такому вихованні дітей та молоді Російської православної церкви, священники якої влаштовують екскурсії дітей до військових частин.
Система освіти в Криму побудована так, щоби навіювати дітям і молоді ідеї ворожнечі та необхідності постійної боротьби з ворогом, зазначили правозахисники. "Це політика деперсоналізації особистості та підготовка молоді до незаконного з точки зору міжнародного права призову до армії країни-окупанта. Зазвичай ворогом, згідно з російськими учбовими програмами та освітніми заходами, є або Україна, або демократичні західні держави", - сказала координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Матеріали будуть подані в суди
Скрипник повідомила, що підготовлена правозахисниками доповідь буде розповсюджена по офісах міжнародних організацій та посольствах західних країн. По багатьох конкретних випадках порушень прав людини в Криму є звернення до Європейського суду з прав людини. "На нашу думку, більшість фактів, викладених у доповіді, слід розглядати як воєнні злочини та порушення міжнародного гуманітарного права", - зазначила Скрипник. За словами правозахисниці, зібрані матеріали були передані співробітникам прокурора Міжнародного кримінального суду.
За її словами, правозахисники використовують всі доступні способи збору та документації інформації про порушення прав людини на окупованому півострові. "В нас є команда, яка працює на місці і допомагає у збиранні доказів, є багато фото- і відео-матеріалів, що були викладені в інтернеті, часто люди самі дають свідчення і публікують їх у соціальних мережах. Ми також аналізуємо документи, накази і нормативні акти російської окупаційної влади та місцевої кримської адміністрації, які підтверджують політику мілітаризації півострова", - сказала DW правозахисниця.
Фактчек DW: Чи заблокує Керченський міст українські порти в Азовському морі? (01.08.2017)
03:29
Наслідки російської анексії для Криму
У березні 2014 року Росія анексувала український Крим. Як змінилося відтоді життя на півострові - у фотогалереї DW.
Фото: DW
Операція із захоплення
Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.
Фото: DW/I. Worobjow
Під контролем російських військових
Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.
Фото: Reuters
Кримські татари поза законом
Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.
Фото: picture-alliance/dpa
"А дихати в Криму можна?"
Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Zemlianichenko
Як легально потрапити в Крим
Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.
Фото: DW/L. Grishko
Санкції за анексію
Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Polegenko
Обіцяного чекають три роки
Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.
Фото: DW/R. Richter
Міст від друга Путіна
Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.
Фото: picture-alliance/Tass/V. Timkiv
Чорний переділ
За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.
Фото: DW/A. Karpenko
Турбізнес зазнає збитків
У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.
Фото: DW/A. Karpenko
Золото кримських скіфів переїде в Київ
Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Maat
З паспортом Росії
З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.