"Вже до кінця цього року кримчани відчують таке скорочення своїх громадянських свобод, до якого Росія рухалась останні 15 років", - заявив на прес-конференції в Києві голова Кримської польової місії з прав людини, російський правозахисник Андрій Юров. "Для багатьох це буде шоком. Недаремно велика кількість людей вже виїхала з Криму", - наголосив керівник об'єднання правозахисників України, Росії та країн СНД, які здійснюють моніторинг дотримання основних громадянських прав.

Правозахисник визнав, що пересічні обивателі Криму навряд чи обуряться такими змінами. Можливість отримувати незалежну інформацію та вільно висловлювати свої думки та протестувати втратить, перш за все, активна частина кримчан. "Взяття під варту підозрюваних по кримінальних справах в Україні - крайній захід. А в Росії це відбувається майже завжди. В Україні масові акції можна організувати, подавши заявку за дві години, а в Росії - за 10 днів. Російське законодавство більш репресивне, ніж українське", - підбив підсумок російський правозахисник.

Покарання замість свободи слова

Заступниця голови Кримської польової місії з прав людини Ольга Скрипник додала, що вже сьогодні прилюдні висловлювання в Криму можуть спричинити кримінальне переслідування. Серед таких висловлювань вона назвала гасло "Крим - це Україна".

За словами правозахисників, після фактичного розгрому окупаційною владою незалежної телерадіокомпанії "Чорноморська" та Центру журналістських розслідувань на півострові залишилось "п'ять-шість вільних медіа-майданчиків". Утім, і вони мають всі шанси зникнути до кінця цього року. Як пояснив Юров, журналісту, який висловлює в соціальних мережах свою незалежну думку, вже сьогодні в Криму загрожує небезпека. "Більшість ЗМІ перебувають під пильним оком ФСБ. Журналістам залишається або один раз сказати правду і негайно виїхати з Криму, або іти на поступки та співпрацю з владою", - додала Скрипник.

Юров нагадав, що, з точки зору міжнародного права, зараз Крим знаходиться в "сірій зоні". Однак залишитись громадянином України мешканець півострова може тільки в разі подання заяви окупаційній владі, адже всім, хто має кримську реєстрацію, всупереч міжнародному праву, автоматично надають російське громадянство. Через це чимало людей мають проблеми із в'їздом на територію материкової України, бо офіційний Київ не визнає видані окупантами документи, констатують правозахисники. За їхніми даними, за межами Криму не визнаватимуться й документи про освіту та багато інших офіційних паперів, що їх видає російська влада, адже на міжнародному рівні Крим і досі є територією України.

Київ не надто активно захищає кримчан

Правову ситуацію міг би врегулювати ухвалений Верховною Радою України закон про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України, сказала Скрипник. Однак законодавчий акт наразі майже не застосовується, оскільки уряд не ухвалив десяток постанов, необхідних для запровадження механізмів з реалізації закону. "Це створює багато проблем і правову невизначеність для тих жителів, які хочуть залишитись громадянами України", - наголосила правозахисниця.

За її словами, окупаційна російська влада намагається максимально ускладнити становище українських громадян та примусити їх отримати російське громадянство. "Медичне обслуговування сьогодні неможливе без російського паспорта. Також неможливо реалізувати чи оформити права власності", - навела приклади тиску окупаційної адміністрації Скрипник.

Захист прав людей у Криму щораз ускладнюється через те, що на півострові немає жодних міжнародних організацій, крім "Червоного хреста", пояснив Юров. Він зазначив, що в умовах шаленого тиску російської поліцейської держави можна сподіватись лише на активність некомерційних та неполітичних організацій, яким можна буде надавати підтримку та допомогу з України та Європи. "Наша команда чимала, але в Криму від нас присутні одна-дві, максимум три людини. Тому, на жаль, ми можемо надавати допомогу тільки через своїх партнерів на півострові", - визнав Юров.