Метою ухваленого Верховною Радою минулого тижня закону «Про захист персональних даних» було поліпшити нормативно-правове забезпечення захисту персональних даних в Україні відповідно до міжнародного права, зокрема законодавства ЄС. Раніше цей закон згадувався в переліку зобов'язань України з отримання дорожньої карти запровадження безвізового режиму для українців з країнами Шенгенської зони.

Однак правозахисники б'ють на сполох через те, що, на їхню думку, крім явної невідповідності цього закону європейським стандартам, він ще й "розв'язує руки державі для стеження за своїми громадянами", сказав в інтерв’ю Deutsche Welle голова Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко. Він не виключив, що якщо президент підпише закон, це матиме низку прикрих юридичних та політичних наслідків для України, й очікує негативної реакції насамперед з боку європейських організацій.

Перешкоджання роботі ЗМІ

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки Володимир Яворський вважає, що закон встановлює механізми захисту особи від збирання, обробки та використання персональних даних про неї без її згоди. Але в документі, на думку Яворського, "відсутній будь-який зв’язок із захистом права на повагу до приватного життя".

Крім того, експерт наголосив, що, згідно зі схваленими депутатами нормами, легалізується перешкоджання роботі журналістів. Оскільки за законом, відкритими залишаються лише дані тих посадовців, які мають виборну посаду або є держслужбовцями першої категорії. А це означає, що оприлюднення тих чи інших відомостей по заступників міністрів та інших посадовців нижчого рангу розцінюватиметься як "втручання в приватне життя і тягне за собою кримінальну відповідальність".

Автор: Олександр Савицький

Редактор: Христина Ніколайчук