За перший квартал цього року уряд виконав взяті на себе зобов'язання на 10 відсотків, повідомив представник Уповноваженого Верховної Ради зі зв'язків з громадськістю та інформаційних технологій Михайло Чаплига. За його словами, в подальшому ситуація не змінилася на краще. А сподівання громадських активістів на те, що уряд надолужить прогаяне не справдилися. "Влада не розуміє, що стратегія з прав людини - найголовніший документ, заради якого існує держава", - заявив Чапига.

Національна стратегія з прав людини була ухвалена 25 серпня 2015 року указом президента Порошенка. Її текст склали під тиском європейських інституцій, і вона є частиною міжнародних зобов'язань України. Восени 2015 року уряд розробив план дій з виконання Національної стратегії з прав людини. До участі в його створенні зголосилися понад 250 представників неурядових організацій. Метою реалізації стратегії названий пріоритет прав і свобод людини, як "визначального чинника під час визначення державної політики".

Експерт поскаржився на фактичний саботаж урядовими структурами намагань громадськості стати партнерами з моніторингу виконання урядового плану дій. "Дуже часто представники громадськості стикалися з тим, що органи влади не розуміють навіщо взагалі цей план дій потрібен і всіляко намагалися від нього відкараскатися. А коли зрозуміли, що це серйозно, вони почали шукати шляхи, як би щось таке зробити, щоби нічого не робити", - сказав Чаплига.

Він поскаржився на міністерство юстиції, яке не виконало доручення прем'єр-міністра з обговорення з громадськістю порядку виконання урядового плану дій, а почало шукати способи його перегляду. Ще одним проблемним міністерством він назвав мінохорони здоров'я, яке не надає правозахисникам жодної інформації про виконану ним роботу.

Найбільше потерпають переселенці

Координатор громадської організації "Донбас SOS" Ольга Гвоздьова звинуватила владу у тому, що вона "практично повністю ігнорує" виконання плану дій в частині забезпечення прав громадян на непідконтрольній Києву території Донбасу та в окупованому Криму, а також прав внутрішньо переміщених осіб. "Деякі виконавці взагалі посилаються на неможливість чи недоцільність виконання пунктів плану дій, при цьому забуваючи, що всі центральні органи виконавчої влади були розробниками документу, спільно з національними та міжнародними громадськими організаціями", - зазначила Гвоздьова.

Громадяни, що втратили майно та житло під час бойових дій, і досі не мають жодних механізмів з його відшкодування державою. Держава порушує міжнародні конвенції та власні закони під час виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам. Звільнені з полону українці не можуть отримати статус учасника війни. Потерпілі внаслідок війни на Донбасі діти не мають жодного статусу і відповідних пільг. Влада повсякчасно порушує право людей на доступ до інформації - такий неповний список проблем, які зафіксували автори моніторингу.

Ключова умова успіху

Більшість цих проблем не може бути вирішена без відповідного фінансування. А без забезпечення права на справедливий суд і судової реформи проблема фінансування ніколи не буде вирішена, вважає виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко. "Не буває суспільств без конфліктів та порушень прав. Але якщо є справедливий суд, ці конфлікти вирішуються без соціального напруження. Тому судова реформа наразі є ключовою", - сказав правозахисник.

Він заявив, що аналіз виконання Національної стратегії в сфері прав людини в другому кварталі 2016 року викликає настороженість щодо справжніх намірів держави досягати поставлених цілей. "Не так багато часу залишається у відповідних державних органів, щоб гідно звітувати у грудні про результати першого року її виконання. До цього прикута увага міжнародних партнерів, але найголовніше, що втілення стратегії перш за все необхідне нам самим, бо закладені там принципи можуть забезпечити стабільний розвиток держави", - сказав правозахисник.