Українська Гельсінська спілка з прав людини позитивно оцінила вилучення із законопроекту «Про мирні зібрання» небезпечних для суспільства норм: так, мирні зібрання не можна буде зупиняти за вказівкою чиновника або без рішення суду. Цей законопроект можна ухвалювати, хоча б тому, що рятує людей від свавілля чиновників та міліціонерів, заявив в інтерв’ю Deutsche Welle співголова харківської правозахисної групи Євген Захаров.

Законопроект має свої плюси

«Чинна практика, коли місцеві чиновники по-різному розуміють, як проводити мирні зібрання, набагато гірша. Влада забороняє мирні зібрання, керуючись документом ще радянських часів, коли треба було попереджати про акцію протесту за 10 діб. У новому законопроекті уперше за всі роки незалежності з’явилося поняття, що таке «спонтанне зібрання» та як його проводити», - каже правозахисник. Серед позитивних моментів він назвав також те, що встановлені правила як для міліції, так і для влади. Захаров привітав, що більше не забороняється проводити акції протесту одночасно в одному місці двома супротивними політичними силами. До того ж, влада нестиме відповідальність у разі незабезпечення проведення заходу та його охорони.

Водночас Захаров критично поставився до строків, які слід дотримуватися для того, аби отримати дозвіл на проведення мітингу. Він пропонує скоротити цей термін з чотирьох днів до двох, а може взагалі підходити до цього питання диференційовано. Якщо десять осіб вирішили провести акцію протесту, достатньо й десяти хвилин, щоб поінформувати владу, а якщо кілька тисяч мають намір влаштувати ходу, то звичайно й чотирьох днів може бути замало, вважає Захаров.

Недоліки можуть призвести до зловживань

Правозахисники вказують й на інші недоліки законопроекту, які можуть призвети до зловживань - насамперед у судах. Зокрема, голова харківської правозахисної організації «Право на захист» Олександр Сирота виступає проти цього закону. В розмові з «Deutsche Welle» він заявив: «Це намагання влади «приструнити» населення напередодні ще не визначених місцевих виборів! Спочатку вони розроблюють інструмент для розгону демонстрантів, та потім вирішують: як та коли проводити вибори місцевих рад». Харківські правозахисники вважають за доцільне провести широке громадське обговорення й лише після цього винести законопроект «Про мирні зібрання» на голосування в парламенті.

Серйозне занепокоєння у правозахисників викликає й те, як в Україні створюється нова система контролю за волевиявленням громадян. За інформацією Харківської правозахисної групи, до вишів надійшов з Києва лист, в якому ректорам пропонується звернути увагу студентів на недоцільність участі в будь-яких акціях протесту. Правозахисники вимагатимуть тепер від голови СБУ оприлюднення цього листа.

Автор: Олександра Індюхова
Редактор: Володимир Медяний