Наступ на засадничі права людини в Криму безупинно триває всі три роки окупації півострова Росією, заявили активісти "Кримської правозахисної групи" та громадської організації "Платформа прав людини". Вони зафіксували послідовне збільшення виявів тиску на активістів та фактичну заборону на анексованій українській території мирних зібрань громадян. Про це правозахисники заявили під час представлення у Києві у понеділок, 12 червня, дослідження "Неузгоджена свобода: Аналітичний огляд про порушення свободи мирних зібрань у Криму".

Страждають усі

Всі права людини, закріплені міжнародними документами ООН і Європейською конвенцією з прав людини, постійно та систематично порушуються на анексованому Росією Кримському півострові. Про це заявила під час оприлюднення дослідження представниця "Кримської правозахисної групи" Ольга Скрипник. Вона зазначила, що спочатку репресії стосувалися лише проукраїнськи налаштованих кримчан і кримських татар, але тепер під заборону підпадають уже й соціальні протести та інші вияви громадської активності на півострові. "Сьогодні ми можемо говорити, що практично всі категорії мешканців Криму, незалежно від їхньої політичної позиції, страждають від неможливості вільно збиратися і заявляти свою незгоду з діями влади", - заявила Скрипник.

Російська влада в Криму дозволяє мирні зібрання лише лояльним до неї громадянам, зазначив експерт громадської організації "Платформа прав людини" Олександр Бурмагін. "Право на мирні зібрання, за міжнародними стандартами, є основоположним і базовим правом людини. В доповіді за три роки можна було написати лише два слова: порушується все", - додав він.

Тим часом уповноважений українського уряду у справах Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Іван Ліщина повідомив в українських ЗМІ, що Україна подала 160 документів та 50 свідчень до ЄСПЛ про порушення прав українців у Криму.

Беззаконня за ознакою ідентичності

Конкретні приклади переслідувань за спроби організувати мирні зібрання навели мешканці Криму. Так, кримськотатарський активіст Осман Ізмайлов розповів, як його чотири рази затримували поліцейські в Сімферополі 18 травня, у День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, лише за те, що він встановив на своєму авто кримськотатарський прапор з чорною стрічкою. А керівник Українського культурного центру Криму Леонід Кузьмін поскаржився, що місцева влада сім разів відмовляла йому в організації мирних культурних зібрань. Дозвіл вдалося отримати лише на акцію з ушанування пам'яті Тараса Шевченка у 2014 році. "Цього року дозвіл на покладання квітів до пам'ятника Шевченку не дали через те, що учасники заходу не надали довідок про відсутність у них судимостей", - сказав Кузьмін.

Правозахисники кваліфікують ці порушення ще і як переслідування людей за ознакою їхньої ідентичності. Вони закликали українську владу розслідувати всі випадки порушень прав людини та переслідувань у Криму. До міжнародних організацій вони скерували заклик продовжувати моніторинг ситуації та невідкладно реагувати на порушення. Від російської влади правозахисники зажадали "припинити переслідувати людей за їхні погляди".