1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Жорстоке поводження з військовополоненими

Інна Завгородня27 січня 2015 р.

Застосування тортур та приниження гідності військовополонених неприпустимі, наголошують правозахисники. Вони закликають Україну ратифікувати Римський статут.

Проросійські сепаратисти учергове провели полонених українських військовослужбовців вулицями Донецька (фото 22 січня)
Проросійські сепаратисти учергове провели полонених українських військовослужбовців вулицями Донецька (фото 22 січня)Фото: picture-alliance/TASS/M. Sokolov

Опубліковані у ЗМІ відео жорстокості по відношенню до українських військовополонених на підконтрольному сепаратистам Донбасі продемонстрували факти, які мають ознаки військових злочинів. Черговий "парад" у Донецьку - поблизу обстріляної зупинки, а також побиття та приниження українських вояків, взятих у полон в аеропорту Донецька, за оцінкою правозахисників, є порушеннями Женевських конвенцій.

Як пояснила в інтерв’ю DW дослідниця правозахисної організації Human Rights Watch (HRW) з питань Європи та Центральної Азії Юлія Горбунова, міжнародним гуманітарним правом забороняються не лише тортури, а й поводження, яке принижує гідність полонених. "Усе, що пов’язано з тим, що показано на відео, якщо це справді відбулося, без сумніву становитиме військовий злочин", - наголосила дослідниця. Так вона прокоментувала поширення інтернет-телеканалами сепаратистів відео зі знущаннями над українськими бійнями.

Відповідальність за безпеку і здоров'я полонених, у тому числі психічне, лежить на тих, хто їх утримує, додає дослідник Amnesty International (AI) по Україні Красімір Янков. "Може бути, що вони (сепаратисти. - Ред.) привели їх (полонених українських військовослужбовців. - Ред.) на місце розстрілу тролейбуса або потім повели вулицями міста якраз для того, щоб здійснити психологічний тиск. Це також заборонено", - зазначає правозахисник.

Для розслідування фактів жорстокого поводження із військовополоненими та інших злочинів на Донбасі правозахисники закликають Україну якомога швидше ратифікувати Римський статутФото: YouTube

Червоний Хрест: моніторинг на умовах конфіденційності

За даними РНБО, станом на 26 січня у полоні бойовиків залишалися 184 українських військовослужбовців. Міжнародний комітет Червоного Хреста в Україні (МКЧХ) має можливість відвідувати полонених на Донбасі, однак не може оприлюднювати результатів спостережень за поводженням із ними.

Ще з травня МКЧС відвідує полонених на території, підконтрольній урядові у Києві, розповіла DW речниця делегації МКЧХ в Україні Аліна Мурзаєва. В’язнів на території самопроголошеної "ДНР" працівники організації від початку року відвідували двічі. Так, 26 січня вони здійснили візит до чотирьох ув’язнених українських військовослужбовців у лікарні на території , підконтрольній бойовикам "ДНР".

Висновки та рекомендації організації ґрунтуються на особистому діалозі із ув’язненим - без свідків. Однак ці дані, відповідно до мандату МКЧХ, збираються суто на ґрунті конфіденційності. Тобто дана інформація не може бути опублікованою - навіть після завершення конфлікту.

"Своїми спостереженнями і рекомендаціями ми ділимося лише з людьми, відповідальними за умови утримання", - зазначила речниця організації. У суді зафіксовані дані про злочини також не можуть бути використані, а співробітники МКЧХ мають "імунітет" від залучення до судового розгляду у якості свідків. "Це (питання. - Ред.) вже виникало у трибуналі по Югославії, по Руанді, і нині це вже частина міжнародного права", - пояснила Аліна Мурзаєва.

Відповідальність за злочини

Тож фіксації доказів та свідчень про порушення прав ув’язнених лягає на плечі правозахисників і волонтерів. "Наша організація збирає факти порушень. Ми їх дуже детально документуємо - саме для того, аби, можливо, потім це було використано у ході судового розгляду", - розповіла Юлія Горбунова із HRW. Красімір Янков, своєю чергою, закликає усіх свідків злочинів також якомога детальніше їх фіксувати.

В AI підкреслюють, що факти порушення прав військовополонених фіксуються і по інший бік збройного протистояння. Як приклад Янков наводить, зокрема, звинувачення правозахисників на адресу батальйону "Айдар".

Правозахисники закликають Україну якомога швидше ратифікувати Римський статут, аби юрисдикція Міжнародного кримінального суду поширювалася на усі злочини на Донбасі. "Тоді можливості для притягнення винних до відповідальності будуть набагато ширшими, ніж зараз", - наголошує експертка HWR Юлія Горбунова.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW