Ситуація з дотримання прав людини в Україні 2016 року значно погіршилась у порівнянні з двома попередніми роками. Про це у п'ятницю, 19 травня, заявили в Києві українські правозахисники, які представили чергову щорічну доповідь "Права людини в Україні - 2016". Найбільш свавільно, свідчить доповідь, засадничі права людини порушувалися в окупованих Криму та самопроголошених "ДНР" та "ЛНР". Але й офіційний Київ, кажуть правозахисники, не дотримувався багатьох міжнародних стандартів у цій царині. 

Зона лиха - Донбас

Ситуація з дотриманням прав людини в Україні дуже відрізняється залежно від регіону, вважає один із авторів цієї доповіді, лідер Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Та справжньою зоною лиха, на його думку, є окуповані райони Донбасу. "Там панує цілковита сваволя, пропадають люди, а потім знаходять їхні трупи. Там і далі не можна висловити свої погляди щодо теперішньої політики самопроголошених "ДНР"/"ЛНР" без загрози притягнення до відповідальності за статтею "екстремізм", що тягне за собою довготривале позбавлення волі", - зазначив Захаров.

Він наголосив, що великою проблемою в регіоні є ситуація, коли бойовики вимагають тисячі доларів за звільнення військовополонених та цивільних заручників. "У так званих "ДНР"/"ЛНР" значно вищі ціни на продукти та всі послуги, ніж у підконтрольній Києву частині Україні, а доходи населення нижчі. З цього випливає, що жити там доволі важко", - підсумував правозахисник.

Захаров також розкритикував практику бойовиків, які розміщують військові підрозділи в населених пунктах уздовж лінії розмежування і провадять звідти обстріли позицій українського війська. Коли ЗСУ ведуть вогонь у відповідь, це призводить до руйнування житлових будинків, інфраструктури, смертей та поранення людей, зазначив правозахисник.

Найбільшим порушником прав людини в регіоні з українського боку він вважає Службу безпеки України (СБУ), на яку правозахисники отримали "половину від усіх скарг щодо катування, незаконного арешту та тримання під вартою громадян".  

Кримчани потерпають і від Києва, і від Москви

Не менш тяжкою є ситуація з правами людини в анексованому Росією Криму, заявила представниця Української Гельсінської спілки з прав людини (УГС) Дар'я Свиридова. За її висновками, російська влада вдалася до повного придушення інакодумців на півострові, де остаточно зникла свобода слова. А щодо кримськотатарської меншини та вірних Української православної церкви Київського Патріархату російська адміністрація провадить політику переслідування за національною та релігійною ознаками.

Водночас, як зазначила правозахисниця, влада України теж порушує права кримчан. Найбільшим порушником прав мешканців Криму в Україні, за її словами, став український уряд, який ухвалює рішення з обмеження їхніх прав на отримання пенсій та переміщення свого майна з території півострова на материкову Україну. "Навіть президент України Петро Порошенко нещодавно виступив із заявою, що це ще велике питання, чи зможуть мешканці окупованих територій отримувати українські біометричні паспорти і користуватися правом безвізового в'їзду до країн ЄС, хоча жодних правових підстав для цього немає", - обурилася Свиридова.

Ще одна проблемна царина - дотримання в Україні прав власності громадян. Як повідомив речник УГС Максим Щербатюк, головними проблемами в цій сфері є недосконалість судової системи та "близький до катастрофічного" стан виконання вже ухвалених судових рішень із захисту прав власності. "Якщо раніше йшлося про мільярди гривень заборгованості, то зараз можна говорити про десятки мільярдів, які держава винна за рішеннями національних органів. У міжнародному індексі прав власності за 2016 рік Україна посіла 115 місце зі 128 досліджених країн", - повідомив Щербатюк.