1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Нова хвиля переселенців з Криму

Олександра Індюхова10 березня 2015 р.

Потік переселенців з Криму не вщухає. Від російської армії втікають молоді хлопці, від фінансової кризи – підприємці. Інтерв’ю DW із Тамілою Ташевою з громадської ініціативи "КримSOS".

Правозахисниця: "Ми бачимо нову хвилю втікачів з окупованого Криму"
Правозахисниця: "Ми бачимо нову хвилю втікачів з окупованого Криму"Фото: Reuters/A. Bainozarov

Deutsche Welle: На тлі кількості переселенців з Донбасу, проблем з їх розміщенням в інших регіонах, питання кримських вимушених переселенців дещо відійшло на другий план. Та чи зупинилася хвиля переселення з Криму?

Таміла Ташева: За офіційними даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), з жовтня з Криму до материкової України переїхали 20 -25 тисяч людей. За неофіційними даними, кримчан вдвічі більше, тому що не усі реєструються в державних органах, як вимушені переселенці. Влітку, коли ми моніторили вокзал к Києві, то до пунктів допомоги переселенцям на тиждень зверталися 5-6 людей з Криму. Восени, коли в Криму почалися масові переслідування проукраїнських активістів, кримських татар, то вже було по 5-6 звернень щодня. Зараз ми бачимо нову хвилю "втікачів від окупації". З 16 березня в окупованому Криму розпочинається призов в армію Росії. Молоді хлопці не хочуть в російську армію, вони розуміють, що їх можуть відправити воювати проти України.

Чи багато таких втікачів від російської армії?

Починаючи з грудня, принаймні, до нашої громадської організації кількість таких звернень збільшилася в рази - щодня мінімум три. Головне питання до нас, мовляв, прийшла повістка, що робити, куди можна виїхати. Також дуже турбуються батьки цих хлопців, вони пишуть нам на "Фейсбук". Скільки насправді таких втікачів, важко сказати, тому що не усі звертаються до нас. Зрозуміло, що, якщо хлопці і виїжджають в Україну, то не усі встають на офіційний облік.

Економічна ситуація в Криму після анексії не покращилася. Чи багато підприємців переводять зараз свій бізнес на материк?

Таміла ТашеваФото: privat

Дуже активно переводять свій бізнес на материк кримські татари. Їм там зараз не дуже добре. Підприємства "завалюють" перевірками. Наприклад, підприємцям, які дотичні до Меджлісу, неофіційно пояснюють, що "дадуть працювати", якщо вони будуть голосувати за те, що потрібно окупаційній владі. Крім того, бізнес-клімат в Криму, не покращився. Одразу після анексії, була велика ейфорія, до Криму подалися росіяни в надії скупити нерухомість, землю. І тоді ціни на це все підскочили, але зараз все це знецінюється, тому що вартість усіх товарів, послуг у Криму підскочила в рази, усе подорожчало, а заробітну платню не підвищували, робочих місць більше не стало, туристів немає. Крім того, російське законодавство щодо правил ведення бізнесу інше. Приміром, багато будівельних компаній простоюють. В мене є приклади, коли цілі фірми вже виїхали з Криму, і зараз вже будують котеджі в Київській області. Ресторанний бізнес в Криму теж в занепаді. В Сімферополі, де зазвичай не найвищі ціни в Криму, ще рік тому "середній чек" складав 120 гривень, і це було перше, друге, третє. То зараз це теж 120 гривень, але це тільки кава та тістечко, а клієнтів менше в кілька разів. Тож багато підприємців переїжджають і ці переїзди вони планують заздалегідь, це не так, як одразу після анексії Криму, "схопивши одну валізу".

А як інші регіони України приймають біженців з Криму?

Проблеми держава вирішує локально, глобально - ні. Як на мене, це як ніби то велику пожежу гасити водою з однієї пластикової пляшки. Так, держава надає фінансову допомогу тим, хто офіційно став вимушеним переселенцем. Так, діти мають місця в школах і дитячих садках. І фактично - все. От, ми прийняли першу родину з Криму 3 березня минулого року і сказати, що за рік їх життя в Києві покращилося суттєво, якось кардинально змінилося, не можна. До нас звертається багато людей з Криму, і перше, що вони питають, це - де можна мешкати? Приміром, прифронтовий Харків біженців не приймає вже з осені. Київ переселенців в плані безкоштовного державного або комунального поселення теж вже не приймає. Коли "КримSOS" робить запити до чиновників з проханням про наявне житло, вони відповідають, що в них у розпорядженні є такі об’єкти. Коли починеш моніторити, то ці всі об’єкти для житла непридатні. Взагалі є багато покинутих приміщень, де можна розселити людей. І міжнародні організації готові вкладати гроші в ремонт, але цього не робиться, тому що місцеві влади, якось гальмують цей процес, з різних причин. Тобто, я можу сказати, що держава не створює умов для переселення. Важко жити в окупованому Криму, але і на материку не легше. Соціальна напруга зростає. І держава має замислитися над тим, який Крим вона отримає через 2-3 роки.

Ви вірите в те, що Україна поверне собі Крим?

Звичайно, це залежатиме від того, наскільки будуть посилені санкції по відношенню до Росії. Але і теперішні працюють. Крим зараз Росії не приносить зиску. І я вважаю, що Росія сама віддасть його Україні. В наступні 2-3 роки багато що зміниться у самій Росії. І питання не в Путіні, або хто буде наступним Президентом РФ, а в тому, в якому форматі буде існувати російська держава.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW