Влітку Служба безпеки України оголосила про старт програми з повернення на контрольовану українським урядом територію тих громадян, які вирішили добровільно відмовитися від співпраці з так званими "ДНР" та "ЛНР". Активна фаза цього проекту розпочалась 18 липня, зазначають у спецслужбі. Відповідно до планів українських силовиків, для участі в програмі кандидат має відповідати трьом основним умовам. Зокрема, це можуть бути люди, які не вчиняли тяжких злочинів, готові відмовитися від участі в "ДНР" і "ЛНР", які визнано терористичними організаціями, та співпрацювати з українськими правоохоронцями, а також мають бажання "виправити власні помилки чесною працею на благо України". Таких громадян рішенням суду можуть звільняти від кримінальної відповідальності, яка передбачена для учасників терористичних формувань.

Життя з чистого аркуша

"Головна умова - це бажання цих людей змінити свою долю. Дуже важливим є безпосередньо звернення самого учасника незаконного збройного формування", - зазначив в інтерв’ю DW радник голови Служби безпеки України Юрій Тандіт, який опікується програмою. Інформацію про неї СБУ намагається поширити різними каналами: від розміщення бігбордів в зоні АТО та повідомлень по телеканалах, які транслюються на тимчасово окупованих територіях, до особистих розповідей людей та постів у соцмережах.

Неабияку роль у програмі амністії відіграють родичі тих членів "ДНР" та "ЛНР", які хочуть повернутися на контрольовану урядом територію. Зокрема, саме родичі можуть бути одним із каналів комунікації між членом збройного угрупування та українськими правоохоронцями. Інформацію, яку учасники програми надають силовикам про сепаратистів, СБУ перевіряє через відкриті та закриті джерела та встановлює достовірність даних. "І вже потім, використовуючи професійні висновки, ми даємо оцінку та передаємо інформацію в тому числі в суди", - пояснює радник глави СБУ.

Він наголошує, що найбільше значення має не отримана від учасників програми інформація про незаконні формування або місце розташування військових частин та участь російських офіцерів. Основним, на його думку, є бажання людей "почати життя по-новому, в рамках української держави". "Людина, яка виходить на нашу територію, якій надають допомогу - вона фактично певний час знаходиться не лише під наглядом, але й під опікою українських спецслужб. Це все робиться заради її безпеки, щоб цю людину не переслідували та навіть не спокушали з тієї сторони", - запевняє Тандіт.

Можливі правові труднощі

Однією з умов участі в програмі амністії є невчинення колишніми прибічниками "ДНР" та "ЛНР" тяжких злочинів. Однак встановити такі факти може бути непросто, адже окремі райони Донецької та Луганської областей наразі не контролюються українським урядом. Юрій Тандіт переконує в тому, що силовики нібито контролюють ситуацію і на окупованих територіях. "Враховуючи наші можливості, починаючи від роботи волонтерських груп і закінчуючи, в тому числі, міжнародними організаціями, ми можемо розуміти, що там відбувається, і звідти нам доносять максимально багато об’єктивної інформації", - наголосив радник голови СБУ.

Більш скептично налаштований юрист Віталій Погосян, що спеціалізується зокрема на військовому праві."Провести ефективне розслідування на території, не підконтрольній уряду, неможливо. У нас навіть неможливо провести ефективне розслідування на довколишніх територіях, що знаходяться у безпосередній близькості до АТО", - зазначив він. За словами правозахисника, наразі важко прогнозувати, коли захоплені території знову повернуться під контроль уряду та коли можна буде дізнатись у людей, що там проживали, чи здійснювали якісь злочини колишні прибічники сепаратистів. "Навіть якщо взяти наш кримінально-процесуальний кодекс, повинні бути докази, отримані належним чином. А як можна зібрати докази по відношенню до людини, яка знаходилась на території, скажімо так, окупованій?" - запитує Погосян.

Перші амністовані

Юрій Тандіт сподівається, що на пропозицію амністії пристануть багато тих, хто перебуває на службі "ДНР" та "ЛНР". "Це не десятки, це сотні та сотні людей. Фактично ми готові всіх людей звідти забрати", - зазначив він. Утім, досі йдеться лише про декілька десятків амністованих. Як зазначають в СБУ, впродовж 2015 року на умовах програми від кримінальної відповідальності було звільнено близько 60 людей.

У "Реєстрі судових рішень" справді можна знайти низку ухвал, у яких описані обставини участі звільнених людей у діяльності "народних республік". Наприклад, один із них влітку 2014 року був медиком-стрільцем у підрозділі "300 стрільців ДНР" та охороняв блокпост у Слов'янську. Наприкінці лютого 2015-го він вирішив поїхати з Донецька, прибув до підконтрольного українському уряду Димитрова та розповів міліції про своє перебування в "ДНР". Ще один з літа 2014 по квітень 2015 був охоронцем Волноваської виправної колонії № 120, яка восени 2014-го перейшла під контроль "ДНР". Третій - уродженець Львівської області - був затриманий під час переходу кордону одним з батальйонів "ЛНР", став учасником збройних формувань "ЛНР" та "ДНР" і охороняв кілька об’єктів у Донецькій області.