Право на вибори
11 липня 2013 р.Спроба секретаря Київради Галини Гереги, яка виконує обов'язки міського голови, провести сесію, наразилася на пікет кількох сотень киян та протести цілої низки депутатів столичної та Верховної Ради. Посилені наряди міліції контролювали підходи до споруди Київради та виходи з найближчих станцій метро. Загони спецпідрозділу "Беркут" зіштовхували зі сходів Київради учасників пікету, депутатів та журналістів. У цих сутичках лідерові "Батьківщини" Арсенію Яценюку розбили окуляри, а операторові одного з національних телеканалів пошкодили телекамеру.
Опозиційним депутатам довелося буквально прориватися до сесійної зали через потрійні шереги міліції. Один з них, депутат парламенту від "Батьківщини" Володимир Бондаренко в інтерв'ю DW розповів, що опозиціонери заблокували трибуну щойно Герега оголосила про відкриття сесії. Впродовж наступних двох годин вона провела переговори з лідерами опозиції, після чого оголосила сесію закритою.
"Нам це вдалося завдяки тому, що всі три опозиційні партії - "Батьківщина", УДАР та "Свобода" - захищали закон як єдина сила. А провладні депутати Київради навпаки усвідомлювали, що вони діють незаконно, оскільки їхні п'ятирічні повноваження завершилися другого червня 2013 року", - сказав Бондаренко.
Проблема легітимності
Натомість депутат від Партії регіонів Володимир Олійник заявив у розповсюдженому партійною прес-службою прес-релізі, що до обрання нового складу Київради нинішні депутати є чинними. Він послався на Конституцію, де "закладено принцип безперервності влади". Олійник назвав аргументи опозиції "примхами" і заявив, що без рішень депутатів зараз не можуть бути виділені кошти "на основні сфери життєдіяльності Києва", а також медичні та комунальні служби.
Однак Володимир Бондаренко зазначив, що безперервність влади забезпечують виконавчі структури Київради, а всі фінансові розрахунки можуть бути виконані Кабміном та Держказначейством. Депутат вважає, що влада "панічно боїться" виборів у Києві. Причиною цього страху він назвав настрої столичних виборців, "які не хочуть бачити представників Партії регіонів серед київських депутатів".
Депутатка від партії УДАР Ірина Геращенко заявила, що її партія оскаржить у Вищому адмінсуді бездіяльність Верховної Ради з призначення виборів у Києві. Але її колеги з інших опозиційних партій вважають такі скарги витрачанням часу і назвали цю заяву "емоційною". Сама Геращенко в інтерв'ю DW пояснила, що вона та її колеги розуміють, що українські суди несамостійні і виконуватимуть вказівки влади. "Але ми всі платимо податки цій величезній армії суддів і маємо до них апелювати, щоби вони виконали свою роботу", - сказала Геращенко.
Громадські діячі закликають до спротиву
Громадський діяч Ігор Луценко в інтерв'ю DW не виключив нових спроб проведення сесії Київради старим складом депутатів. У відповідь громадські активісти готуються до нових пікетувань та розробляють правові механізми з тим, аби зафіксувати порушення законності під час ухвалення таких сесій, "щоби законно обрана Київрада могла їх легко скасувати". Водночас Луценко визнав, що наразі кияни ще не дуже розуміють зв'язок між становищем в їхніх будинках, дворах та скверах з роботою Київради.
Попри те, що підтримати опозиційних депутатів під стіни Київради прийшло не більше тисячі киян, активіст громадської ініціативи "Звільнимо Київ разом!" Єгор Соболєв сповнений оптимізму. "Навіть за підтримки такої кількості киян жодне рішення нелегітимної Київради не було проголосоване. Якщо ж на вулицю вийде 50 тисяч киян, а це лише один процент столичних мешканців, - за тиждень в Україні не буде Януковича", - сказав Соболєв у розмові з DW. Однак поки що, за його словами, громадськості важливо захистити саме право на вибори. Без такого права, на думку Соболєва, "Україна стає гіршою за Білорусь".