Нині серед 751 депутата у складі Європарламенту понад сотня частково або повністю відхиляє європейську інтеграцію. Це "солянка" з правих радикалів, націоналістів, антиісламістів та цілком, здавалося б, респектабельних євроскептиків.

Що спільного мають консервативна німецька "Альтернатива для Німеччини" (AfD) та грецька неонацистська партія "Золотий світанок"? Французький "Національний фронт" та угорська правоекстремістська партія "За кращу Угорщину" ("Йоббік")? Лідери цих політсил точно обурилися б, що їх називають у одному реченні. Насправді ж їх усіх поєднує бажання жорстко обмежити повноваження Євросоюзу чи зовсім вийти з нього, скоротити міграцію та повернутися до національної держави. Тільки методи в них різні.

"Британські робочі місця для британців"

"Партію за незалежність Великобританії" оглядачі зазвичай називають правофланговою та популістською. Її лідер Найджел Фарадж у виступі перед Європарламентом спробував пом´якшити це враження: "Ми хочемо жити, працювати й дихати в Європі демократичних національних держав. Ми хочемо торгувати і співпрацювати. Ми з радістю готові погодитися на мінімальні та розумні спільні стандарти. Так, ми хочемо самостійно контролювати власні кордони - це раціональне, логічне й розумне прагнення кожної держави".

Нині Найджел Фарадж виступає проти мігрантів зі Східної Європи. Посилаючись на дослідження, проведене в Євросоюзі, він таврує уряд за те, що той нібито замовчує, що в Великобританії "перебувають 600 000 осіб з країн Східної Європи, які не займаються трудовою діяльністю". Відкриття кордонів для громадян Румунії та Болгарії в наступному році призведе, як він переконаний, до подальшого потоку мігрантів. Це, вважає Найджел Фарадж, буде найважливішою темою виборів до Європарламенту у 2014 році та вплине на рішення, залишиться Великобританія в Євросоюзі чи покине його.

Також "Партія за незалежність Великобританії" виступає за запровадження референдумів, відмову від "політичної коректності" й "мультикультуралізму", заборону паранджі в громадських місцях та розвиток атомної енергії.

"Національний фронт" Марін Ле Пен нарощує силу

Засновник "Національного фронту" Жан-Марі Ле Пен, тато Марін Ле Пен, був ветераном колоніальних війн. Він зневажає політкоректність і з лячною відвертістю каже, що "Голокост був тільки деталлю історії". Жан-Марі не приховував і не приховує, що він - крайній правий націоналіст. Головні політичні заклики "Національного фронту" - заборона паранджі, відмова від мультикультуралізму, різке скорочення іміграції та підтримка національної культури.

Його дочка Марін Ле Пен (на верхньому фото), яка замінила одіозного тата на посаді лідера "Національного фронту", прагне респектабельності. Але депутатка Європарламенту від німецької Соціал-демократичної партії Евелін Ґебгард в інтерв´ю DW вказує, що Марін Ле Пен змінила "тільки стиль промов своєї партії, прибрала з них заклики до насилля, а ідеї залишилися ті самі". Депутатка Євросоюзу, француженка Сильві Гуляр додає, що "Марін Ле Пен грає на страхах людей і тому, можливо, вона ще небезпечніша, ніж її батько".

Хрестовий похід проти ісламу від нідерландця Герта Вільдерса

Заборона паранджі та будівництва мечетей, припинення потоку мігрантів із мусульманських країн - ось вимоги лідера нідерландської "Партії свободи" Герта Вільдерса. Він, мов хрестоносець, бореться з ісламом: "У нас лишилося п´ять хвилин до півночі. Я кажу: зупиніть мусульманську іміграцію негайно. Я кажу це не тому, що мусульмани погані люди, а тому, що наша культурна спадщина і суспільство, засновані на християнських і єврейських цінностях, кращі, ніж ісламське суспільство. Якщо ми не зупинимо іміграцію через "політкоректність", то втратимо Європу".

Супротивники Вільдерса вважають його правим екстремістом. Сам він це категорично заперечує і вказує на те, що в конфліктах між Ізраїлем та палестинцями завжди займав проізраїльську позицію.

На виборах до Європарламенту протестні настрої завжди сильні

"Партія за незалежність Великобританії", "Національний фронт" у Франції, "Партія свободи" в Нідерландах - усі вони, мов чорти від ладану, відмежовуються від відвертих правих екстремістів і неонацистів. Свого часу Герт Вільдерс вважав "Національний фронт" профашистською партією, а нині вже обговорює з Марін Ле Пен у Гаазі спільний курс.

Окрім ворожості до мігрантів, їх усіх споріднює з крайніми правими ностальгія за національною державою, за "національними культурними цінностями", неприйняття глобалізації та європейської інтеграції. Ще один аспект: на виборах до національного парламенту Марін Ле Пен отримала майже 20 відсотків голосів, а на виборах до Європарламенту їй пророкують перше місце серед усіх французьких партій. "Партія за незалежність Великобританії" на виборах до британського парламенту ледве-ледве набирає 3 відсотки голосів, на виборах до Європарламенту - 16 відсотків і більше. На національних виборах політсила "За кращу Угорщину" ледь подолала п´ятивідсотковий бар´єр, але на минулих виборах до Європарламенту отримала майже 15 відсотків. А що буде, якщо всі вони формально або за лаштунками об´єднаються?