Електричкою «Славутич – Семиходи» можна скористатися тричі на день. Зазвичай майже всі пасажири на цьому спецмаршруті – робітники ЧАЕС. У вагонах діє негласне правило: більшість місць закріплені за конкретними людьми - постійними пасажирами. Отож, новачкам не варто бігти вперед, а слід певний час почекати, поки всі розсядуться.

Розмови в цій електричці нічим не відрізняються від розмов в інших потягах в інших регіонах України: буденні клопоти, родина, погода… Робота в чорнобильській зоні для багатьох давно перетворилася на рутину.

Житель Славутича Олесь Середницький, який з 2004-го року працює на ЧАЕС економістом, говорить про особливі переваги своєї праці: «Це робота. Ми їдемо туди, як на роботу і вже до цього звикли. Це ви… – чим далі люди знаходяться, тим більше вони бояться. Наразі для Славутича це одна з небагатьох робіт, де платять більш-менш нормальні гроші. В нашому місті немає таких високих зарплат».

Як у нормальному житті

На ЧАЕС, до речі, працюють не тільки атомники. Є тут, наприклад, і художник-оформлювач. Спроба довести, що буденне життя повернулося й до зони відчуження? Художницю Марину Меркеєву не лякають особливі умови її робочого місця: «Я відчуваю себе здоровою людиною. Мені тут дуже подобається. Я не думаю про те, що знаходжуся в небезпечній зоні. Як би там не було, небезпечно може бути всюди».

За підтримки міжнародної спільноти Україні принаймні частково вдалося приборкати чорнобильське лихо. На оглядовому майданчику біля четвертого реактора - фотографії міжнародних делегацій, макет пошкодженого реактора в його сучасному стані та прапори країн, які спонсорують проект «Укриття».

Фукусіма – тема для розмов

Однак тепер планету лихоманить через загрозу нової атомної катастрофи. Про трагедію на АЕС «Фукусіма-1» говорять і пасажири електрички «Славутич-Семиходи». «У нас є спеціалісти, які в плані виведення реактора з експлуатації мають багато досвіду, - каже Олесь Середницький. - Буде необхідна їхня допомога – вони будуть допомагати. Такі глобальні катастрофи впливають не лише на Японію, а й взагалі на весь світ».

Станіслав Шекстело, що вже 21 рік працює в інформаційному відділі ЧАЕС, сподівається, що Фукусіма не стане руйнівною для японської економіки та екології: «Японія, яка пережила катастрофи в Хіросімі й Нагасакі, абсолютно подолає ті наслідки катастрофи, які сталися на атомній станції «Фукусіма». Їм, як-то кажуть, все по плечу».

«У них немає паніки»

Марина Меркеєва також порівнює перебіг подій на атомних електростанціях у Чорнобилі та Фукусімі на користь японських колег. «Якщо дивитися новини, в них немає паніки. Це не як у нас в Україні була паніка, і все було завуальовано, і ніхто про це не говорив»…

Електричка зі Славутича до Семиходів доїжджає за годину, і щоразу після прибуття на її пасажирів чекають уже рутинні для них перевірки. Просто так на перон не вийти – прямісінько навпроти кожних вагонних дверей встановлені ще одні, важкі розсувні двері. Потім - контрольно-пропускний пункт: зайти та вийти зі станції без перевірки взагалі неможливо.

Автор: Альона Павленко
Редактор: Володимир Медяний