Європейська сторона привітала новий закон про прокуратуру в Україні. Посол ЄС в України Ян Томбінський на сторінці представництва Євросоюзу в соціальній мережі Facebook назвав новий документ таким, що "робить внесок у боротьбу з корупцією". Він водночас закликав українську владу до реалізації інших важливих реформ - зокрема, конституційної, а також реформ судової системи, системи безпеки та стосовно децентралізації влади.

За словами активіста громадянської ініціативи "Реанімаційний пакет реформ" Бориса Малишева, новий закон у цілому відповідає вимогам Ради Європи та рекомендаціям Венеціанської комісії. В інтерв'ю DW він сказав, що очікує, що тепер діяльність органів прокуратури стане більш прозорою для суспільства, а генеральний прокурор втратить більшу частину своєї безмежної влади над прокурорськими працівниками по всій країні. "Натомість будуть розширені повноваження органів прокурорського самоврядування, які є незалежними від генпрокурора. Це і призначення на посади, підбір кадрів та розгляд дисціплінарних санкцій проти прокурорів", – сказав експерт.

Перерозподіл повноважень

Однією з найбільших змін, які передбачає новий документ, Малишев вважає те, що на прокуратурі більше не полягатиме функція загального нагляду за дотриманням законності та прав людини. "Прокуратура тепер не зможе на свій розсуд перевіряти бізнес, робити приписи, втручатися в діяльність підприємств, - каже експерт. - Водночас, за нею залишається право представляти в судах інтереси людей, що є недієздатними, а також інтереси держави у тих випадках, коли відповідний державний орган взагалі не здатний цього зробити або робить це неналежним чином".

Натомість народний депутат, секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Сергій Каплін вважає, що такі обмеження повноважень прокуратури не на часі. Він був чи не єдиним парламентарем, який голосував проти ухвалення нового закону про прокуратуру. "За великим рахунком, від сьогоднішнього дня прокуратури в Україні немає. І це на тлі процвітання найкорумпованішіх судів. Слід було запровадити в прокуратурі люстрацію і посилювати її", – сказав депутат.

Та Борис Малишев з такою оцінкою не погоджується. Він переконаний, що з новими функціями прокуратура буде ефективнішою. "В генерального прокурора залишається достатньо повноважень, аби контролювати діяльність прокурорів. Просто ці повноваження виписані так, що керівникам прокуратури буде важко давати незаконні накази підлеглим та в протизаконний спосіб впливати на їхню діяльність", – зазначає він.

Незворотні зміни

Із тим, що звуження функцій української прокуратури є сьогодні абсолютно необхідним і відкриває нові можливості для запровадження судової реформи та подальшої трансформації всієї правоохоронної системи, погоджується й директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров. У розмові з DW він нагадав, що ухвалення закону про прокуратуру слугує водночас виконанню Україною взятих на себе ще 1995 року міжнародних зобов'язань як члена Ради Європи. "Це крок у напрямку наближення до європейських стандартів", – каже він.

Правозахисник переконаний, що вилучення в прокуратури функцій загального нагляду та слідства навряд чи негативно відіб'ється на ефективності їхнього виконання. "Прокуратура і так була неефективною. На розгляді Європейського суду з прав людини нараховується більше ста скарг, пов'язаних із неефективністю розслідування справ прокуратурою", – сказав Захаров.

Він також нагадав про те, що на організацію нагляду за дотриманням прав людини в Україні прокурорські організації отримували з держбюджету сотні мільйонів гривень. Натомість, результати цього нагляду, за його словами, неадекватні такому обсягу коштів. Захаров сподівається, що тепер "вивільнені" кошти можуть бути спрямовані на організацію безоплатної правової допомоги населенню. Адже це нині, на думку правозахисника, є вкрай необхідним.