Проїздом з Бішкека до Лондона у Берліні на кілька годин зупинився офіційний представник Державного департаменту США, співробітник управління міжнародних ЗМІ Джошуа Бейкер. Кореспондент DW поставив йому кілька запитань.

Deutsche Welle: Яку роль у ЗМІ США відіграє конфлікт в Україні та роль у ньому Росії?

Джошуа Бейкер: У ході поточної передвиборної кампанії Росія у випусках новин згадувалась від сили наз на день, а то й менше. Американські ЗМІ приділяють основну увагу внутрішній політиці та таким подіям, як у Далласі чи Орландо. Зовішньою політикою - не тільки Росією - у США цікавляться набагато менше. Щоправда, цей інтерес дещо збільшився після початку українського конфлікту...

Увагу американських ЗМІ також привабили висловлювання Дональда Трампа (кандидата у президенти від Республіканської партії США - Ред.) про Путіна, як про гарного лідера, про Крим, про Україну. Однак я не вважаю, що рядові американці гостро реагують на це, на їхній вибір такі речі не впливатимуть. Хоча виборча кампанія у США тривала, і теми у ній виникають різні - чи про Мексику, чи про Канаду, була тема Бенгазі. Зараз ось Росія - тема, однак навряд чи вона протримається більше місяця...

Зараз навряд чи можна передбачити, який курс проводитиме Трамп, якщо стане президентом, щодо Росії, Китаю чи Європи. Мені він здається малопередбачуваним. Інша річ - Гілларі Клінтон, людина з політичною біографією, яка вже має урядовий досвід. Чого від неї можна очікувати щодо Росії?

Для початку варто зазначити, що зовнішня політика США не залежить лише від президента. Великою є роль Конгресу, державного секретаря, експертів. Що стосується самої Гілларі Клінтон (кандидатка у президенти від Демократичної партії США - Ред.), то відомо, що вона вважає захоплення Криму нелегальним, засуджує військову та іншу підтримку Росією так званих "сепаратистів" на Донбасі. Я гадаю, що вона продовжуватиме використовувати санкції як інструмент політичного тиску. Тож, швидше за все, Гілларі Клінтон продовжить щодо Росії політику, яку проводить адміністрація Барака Обами. Ми очікуємо якихось рухів не з боку нашого президента, а від російської сторони.

А що ви думаєте про конфлікт в Україні? Чи є відмінності у підході США і, наприклад, Німеччини та Франції - учасниць так званого "нормандського формату"?

Ми на сто відсотків поділяємо позицію Німеччини та Франції, які представляють позицію всього Заходу. Полягає вона в тому, що не можна у ХХІ столітті загарбати територію іншої суверенної держави, навіть якщо для цього є якісь історичні причини або інтереси російського флоту. І річ не в тому, що Росія захопила частину саме України. Наша реакція була б такою самою, якби мова йшла, наприклад, про частини Монголії або якийсь тихоокеанський острів. Це справа принципу.

Якщо ж говорити про Україну, то це молода європейська демократія, яка прагне в майбутньому стати частиною Європейського Союзу. Ми активно підтримуємо українську демократію, надаємо фінансову та іншу допомогу. Я разом із президентом Бараком Обамою був на саміті НАТО у Варшаві, де було ухвалено рішення про нові батальйони в Прибалтиці та Польщі. Ми цього не хотіли, але такою була вимога наших східноєвропейських союзників, що стало наслідком російської агресії.