1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

ОБСЄ: Час замінити військову логіку на цивільну

Інтерв'ю провела Олександра Індюхова10 листопада 2015 р.

Заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Александер Гуґ в інтерв'ю DW про відведення озброєнь на Донбасі, гуманітарну ситуацію та перешкоди роботі місії.

Заступник голови Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ в Україні Александер Гуґ
Заступник голови Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ в Україні Александер ГуґФото: DW

Detsche Welle: Супротивні сторони на Донбасі заявляють про завершення відведення зброї від лінї розмежування. Йдеться про танки, артилерію калібром менше 100 міліметрів та мінометів калібром до 120 міліметрів включно. Що на сьогодні може підтвердити місія ОБСЄ?

Александер Гуґ: Наприкінці вересня було погоджено додаток до мінського пакету. Його підписали представники Російської Федерації, України, спеціальний представник голови ОБСЄ, а також представники окремих районів Донецької та Луганської областей. Зараз відбувається втілення в життя цього додаткового пакету. При цьому верифікація - це процес, який не обмежено якоюсь конкретною датою, вона триває і після реалізації самого відведення. Спершу відбувається фізичне відведення важких озброєнь та розміщення їх на відповідних майданчиках. Потім необхідно регулярно проконтролювати, що ця техніка не пересувається, а залишається на цих майданчиках.

Відповідно ще до лютневих домовленостей, сторони мали відвести від лінії розмежування реактивні системи залпового вогню "Град". Проте СММ ОБСЄ у жовтні фіксувала, що цього остаточно не відбулося. Чи змінилася ситуація?

Багато важкого озброєння, яке було згадано у лютневому пакеті, мало бути відвідене вже через два тижні після підписання. Ми фіксували рух деяких видів озброєння в напрямку ліній відведення, чимало озброєння було зібрано на відповідних майданчиках. Але тепер побачили, що дедалі більше озброєнь зникає з майданчиків, де ми їх зареєстрували, і ми все ще знаходимо цю зброю біля лінії розмежування.

Місія зафіксувала також неодноразове застосування реактивних систем залпового вогню. Ми зареєстрували два інциденти. У Старомихайлівці знайшли одну ракету системи "Град", яку було випущено з північного заходу. Ще одна ракета влучила в один з районів у західній частині Донецька. Її також було випущено з північного заходу. Також на підконтрольних уряду територіях ми бачили сховані та закамуфльовані ракетні пускові установки, які не були відтягнуті за лінію відведення. Про це ми теж повідомляли.

Спостерігачі СММ ОБСЄ у Донецьку (фото з архіву)Фото: picture-alliance/dpa/J. Sprankle

Чи не створюють сторони перешкоди для роботи місії?

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ має зараз більший доступ до лінії розмежування. Це стало можливим завдяки значному поліпшенню безпекової ситуації та зменшенню ризиків. На сьогодні ми постійно присутні у Маріуполі, Донецьку, Волновасі, Краматорську, Сєвєродонецьку, Новоайдарі та Луганську. Але місія все ще не має можливості бути постійно присутньою на лінії розмежування, оскільки ми не отримуємо достатньої підтримки від тих, хто контролює непідконтрольні українському уряду території. Так звану передову контрольну базу на непідконтрольній уряду України території нам поки що вдалось відкрити лише в Стахоновому Луганської області. Подібні бази ми плануємо відкрити й в інших місцях, наприклад, у Горлівці, Дебальцевому, Докучаєвську. Але для цього ми потребуємо підтримки тих, хто фактично контролює цю місцевість, щоб нам гарантували там безпеку нашого персоналу та нашого майна.

Чи можуть безперешкодно працювати Ваші дрони?

Безпілотні літальні апарати місії здійснюють польоти, але частина з них на землі через погані погодні умови. Впродовж останнього часу ми знову фіксуємо сильні радіоелектронні перешкоди- йдеться і про сигнал управління БПЛА, і про відеосигнал. Це нам не дозволяє як оцінювати зображення, так і взагалі піднімати літальні апарати в повітря.

Тиждень тому спостерігачі місії вперше потрапили в Дебальцеве. Чи можна говорити про гуманітарну кризу там?

СММ ОБСЄ вперше за два з половиною місяці змогла послати в Дебальцеве патруль. Що ми там побачили, так це місто, яке дуже сильно пошкоджене внаслідок конфлікту на початку року. Багатьох мешканців нема, вулиці майже порожні. Місто дуже мілітаризоване. Ми говорили з місцевими жителями, вони все ще сильно психологічно травмовані внаслідок потужних боїв. Але люди вже мають доступ до водопостачання, реалізуються деякі інфраструктурні проекти. Ннаприклад, відремонтовано залізничну станцію. Безпосередньо про гуманітарну кризу не можна говорити, проте в Дебальцевому та інших містах уздовж лінії розмежування в лікарнях бракує спеціальних медикаментів, не всі мешканці мають доступ до чистої та питної води.

СММ ОБСЄ наполягає на необхідності проведення розмінування уздовж лінії розмежуванняФото: DW/F. Hofmann

Чи вистачає в Дебальцевому продуктів харчування?

У крамницях, де побували спостерігачі місії, є продукти харчування. Дебальцеве, як і інші міста уздовж лінії розмежування, мають труднощі з постачанням спеціальних товарів, наприклад, медикаментів чи дитячого харчування. Донедавна міжнародні гуманітарні організації не мали змоги поширювати там допомогу. СММ докладає зусиль до налагодження діалогу з тими, хто фактично контролює ці території, щоб вони дозволили розповсюдження необхідної гуманітарної допомоги.

Відведення озброєнь почалося на початку жовтня. Чи є у Вас дані про загиблих впродовж цього часу.

На жаль, впродовж двох останніх тижнів що СММ ОБСЄ знову і знову фіксує, що цей конфлікт призводить до смертей. І люди гинуть не в результаті дорожніх пригод чи підривів на мінах, а в результаті активного конфлікту. При цьому загиблі є з обох боків. Останніми днями ситуація дещо заспокоїлась, але той факт, що люди все ще гинуть, свідчить про те, що припинення вогню дуже крихке. Всі зусилля треба зосередити на відведенні озброєнь і на тому, щоб вони і лишалися відведеними. Необхідно, щоб військова логіка, яка досі панує в цих районах уздовж лінії розмежування, була замінена на цивільну логіку.

Якою є ситуація з розмінуванням територій?

Ситуація виглядає так, що території уздовж лінії розмежування заміновані, також там багато боєприпасів, які не розірвалися. Проблемними є райони Донецького аеропорту, Широкиного та Станиці Луганської. Ми спонукаємо сторони до того, що перед розмінуванням доступ до цих територій має бути перекритим, мирне населення з обох боків слід навчити, як себе поводити. І ми, звісно, докладаємо усіх зусиль, щоб мобілізувати сторони на своїх територіях провести розмінування, щоб цивільне населення могло вільно і безпечно пересуватися.

Чи можемо ми говорити про припинення вогню, якщо постріли продовжуються?

Ми все ще фіксуємо порушення режиму припинення вогню. Все ж ці порушення є географічно обмеженими: більша частина трапляється в районі Донецького аеропорту, а також у навколишніх селах та територіях. До прикладу, в контрольованому бойовиками Спартаку та в підконтрольному уряду Опитному, далі в західній частині Донецька, а саме - відома гаряча точка в районі так званого "Вольво-Центру".

Якою є чисельність місії, скільки в її складі українців і росіян?

СММ ОБСЄ має зараз у наявності 604 спостерігачі. Серед них 33 - це росіяни. Водночас в місії задіяні 277 українських співробітників, але це не спостерігачі.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW