Близько 800 міжнародних спостерігачів від Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі (БДІПЛ ОБСЄ) брали участь у спостереженні за першим туром виборів в Україні. Висновки спостерігачів ОБСЄ щодо процесу голосування 31 березня у цілому були схвальними: на їхню думку, вибори відбулися прозоро та відповідно до законодавства. Водночас було наголошено, зокрема, на такій проблемі, як складний процес голосування для внутрішньо переміщених осіб. DW поговорила про цю проблему із представником БДІПЛ ОБСЄ Томасом Римером.

Deutsche Welle: В Україні офіційно зареєстровано понад 1,3 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Крім того, експерти оцінюють кількість українців, які живуть та працюють не за місцем реєстрації, у понад три мільйони осіб. Тим із них, хто прагнув взяти участь у виборах, довелося пройти складні бюрократичні процедури для зміни місця голосування. Зробили це лише 315 тисяч із них були. Більше того, згідно з оцінками, мільйони українців живуть та працюють за кордоном. Лише 55 тисяч із них проголосували у першому турі виборів. Наскільки, на думку місії БДІПЛ ОБСЄ, є серйозною ця проблема?

Томас Ример: Нам відомі ці цифри, і у своїй попередній заяві із висновками та оцінками щодо першого туру голосування ми наголошуємо на цій проблемі. Одне з питань, про яке йдеться, це складнощі з належним охопленням даних щодо осіб у перерахованих групах. Тому визначеності щодо точних цифр немає. Як говориться в заяві, виборці мали змогу подати заяву щодо тимчасової зміни місця голосування без зміни власної адреси. При цьому виборцям потрібно надати підстави для цього, що було оцінено нами як зайва перешкода на виборах президента, оскільки, на відміну від парламентських та місцевих виборів, місце голосування виборців не має значення.

Ця процедура була спрощена для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), яким потрібно було лише пред'явити свій паспорт. Усім виборцям, включаючи ВПО, необхідно знову подавати відповідні заяви та надавати підстави для цього (для голосування у другому турі. - Ред.), що є зайвою перешкодою для голосування. Попри спрощені процедури, запроваджені Центральною виборчою комісією України, менше ста тисяч ВПО подали такі заяви перед першим туром. І ця процедура була особливо обтяжливою для виборців, які живуть на непідконтрольній уряду території, яким необхідно багато разів проходити через блокпости, щоб проголосувати.

Що стосується, виборчих списків для голосування за кордоном, то до них було внесено менше півмільйона громадян. Українці, які тимчасово або постійно живуть за кордоном, можуть подати заяву про тимчасову зміну місця голосування, і такі запити повинні бути затверджені міністерством закордонних справ у Києві.

Як Ви оцінюєте вплив бюрократичної проблеми із реєстрацією на результати першого туру?

Оцінити вплив, який ця проблема могла здійснити на результат виборів, неможливо, оскільки неможливо дізнатися, за кого б проголосували ці додаткові виборці. Метою спостережної місії БДІПЛ є допомога країнам покращити їхній виборчий процес, тому ми радше спостерігаємо за виборчим процесом та оцінюємо його, а не його результат. Важливим питанням є те, чи зіштовхнулися люди, які мають виборче право, з перешкодами для його реалізації. І у нашій заяві робиться висновок, що така проблема справді мала місце.

Але при цьому і представники органів влади України, що є суб'єктами виборчого процесу, і різні кандидати у президенти та громадські організації, з якими ми зустрічалися в Україні, висловлювали впевненість у точності даних у реєстрі виборців.

Вибори ще не завершилися. І для того, щоб проголосувати у другому турі 21 квітня, цим людям доведеться пройти ці процедури знову. Замість 2,5 місяця, які вони мали перед першим туром, дані категорії громадян тепер матимуть лише кілька днів для зміни реєстрації. Потенційно це може знову позбавити мільйони осіб права голосу. Як Ви це прокоментуєте? Чи може це буде розцінено як порушення виборчих прав?

Ми наголошували у своїй попередній заяві, що потреба заново подавати заяви для зміни місця голосування є перешкодою для виборців, у якій немає необхідності. Усі наші оцінки виборчих процесів базовані лише на спостереженні за ними, тому ми не маємо можливості давати такі оцінки (щодо можливого порушення виборчих прав. - Ред.) Потрібно простежити за процесом підготовки до другого туру, за його проведенням, і лише після того робити подібні висновки. Очікується, що наша друга заява за підсумками другого туру дасть відповідь на це питання.

В Україні восени відбуватимуться парламентські вибори. І часу для юридичних змін у цій сфері не так багато. Що можна зробити для вирішення проблеми, враховуючи тісні часові рамки, аби надати групам українських громадян, про яких іде мова, право вільно голосувати. Чи збирається БДІПЛ ОБСЄ надати українській владі відповідні рекомендації?

Нам все ще належить спостерігати за тим, що відбуватиметься далі у другому турі. Підсумковий звіт, який буде опубліковано через два місяці після завершення виборчого процесу, міститиме рекомендації щодо того, яким чином вирішувати виявлені недоліки. Ми також готові надати підтримку з виконанням цих рекомендацій, і обов'язково зустрічатимемося з представниками української влади, якщо з їхнього боку буде така зацікавленість. Нашою стандартною рекомендацією є наявність достатньої кількості часу для внесення змін до виборчої системи, щоб забезпечити належні консультації з широким колом учасників процесу, а також щоб цей процес був прозорим. Враховуючи те, що парламентські вибори відбудуться восени, для цього залишається дуже мало часу. І, як я вже зауважив, нам потрібно дочекатися другого туру, а також рекомендацій, які будуть у підсумковому звіті.