Дуда і Науседа відмовилися від участі у заході в "Яд Вашем"
Марія Думанська | Вітольд Янчис
22 січня 2020 р.
Анджей Дуда і Гітанас Науседа вшанують пам'ять жертв Голокосту не в Ізраїлі, а у Польщі. Вони відмовилися від участі в церемонії в меморіальному комплексі "Яд Вашем" поблизу Єрусалима.
Анджей Дуда і Гітанас Науседа під час зустрічі у Вільнюсі 21 листопада 2019 рокуФото: picture-alliance/AP Photo/M. Kulbis
Реклама
Президент Литви Гітанас Науседа не братиме участь у заході, присвяченому 75-річчю звільнення концтабору "Аушвіц" і вшануванню жертв Голокосту, який відбудеться 23 січня в меморіальному комплексі "Яд Вашем" в Ізраїлі. Цю інформацію у середу, 22 січня, підтвердив речник президента Литви Антанас Бубняліс у коментарі DW.
"Президент замість раніше запланованого дводенного візиту в Давос перебуватиме на Всесвітньому економічному форумі три дні", - сказав він. Під час додаткового третього дня у нього заплановані зустрічі з лідерами інших країн і міжнародних бізнес-організацій, додав Бубняліс.
Водночас речник литовського президента відмовився відповісти на запитання журналістів, чи пов'язана відмова від поїздки в Ізраїль з участю у заході президента Росії Володимира Путіна. Ще 20 січня планувалося, що Науседа полетить в Ізраїль, інформація про зміну планів з'явилася напередодні.
Не буде представлена на заході на найвиищому рівні і Естонія. Президентка Естонії Керсті Кальюлайд раніше також отримала запрошення, однак повідомила через посла владу Ізраїлю, що не зможе бути присутньою на церемонії в "Яд Вашем". Прем'єр-міністр та спікер парламенту Естонії також не братимуть участь у заході. У МЗС країни це рішення не коментують.
Раніше президент Польщі Анджей Дуда відмовився від участі у церемонії вшанування жертв Голокосту в Ізраїлі, бо йому відмовили у можливості виступити на ній. Натомість на церемоній запланований виступ його російського колеги Володимира Путіна.
Президент Росії виступить першим серед іноземних гостей - відразу після президента Ізраїлю Реувена Рівліна, прем'єр-міністра країни Біньяміна Нетаньяху та президента Європейського єврейського конгреса В'ячеслава Кантора. У цій церемонії загалом мають взяти участь глави держав та урядів понад 30-ти країн, серед яких і президент України Володимир Зеленський та президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier).
Дуда та Наусенда планують вшанувати пам'ять жертв Голокосту під час заходу на території колишнього німецького концтабору "Аушвіц" поблизу Освенціма 27 січня.
Вижити в пеклі: спогади колишнього в'язня концтабору (09.05.2018)
04:22
This browser does not support the video element.
"Прощавайте, мої любі": останні листи жертв Голокосту
З концтаборів та гетто євреї писали листи своїм близьким, аж поки не гинули від рук нацистів. Меморіальний комплекс історії Голокосту "Яд Вашем" у Єрусалимі присвятив онлайн-виставку пам'яті цих людей.
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
Як і багато інших
Що за фотографія! Завдяки віддзеркаленню складається враження, що Залман Левінсон дивиться на нас з усіх боків. Знімок датується 1937 роком. Це маленький Салман, чи Сіма, - така ж дитина, як і багато інших. Він виріс у Ризі з мамою Фрідою й татом Селігом. У 1936-му його тітка переїхала у тодішню Палестину, яка перебувала під британським мандатом. Сіма регулярно надсилав їй листи.
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
Будинок в Ризі
От цим малюнком Салман подякував тітці Агнесі за подарунок на дев 'ятиріччя. "Бейт" - на ідиші "будинок" - написав він над малюнком. Незабаром після цього німецький верхмат захопив Ригу. Агнес більше нічого не чула про свого племінника. Вже після війни вона дізналася: Салмана та його батьків депортували в ризьке гетто, де вони й загинули.
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
Показати обличчя жертв
Цією онлайн-виставкою Меморіал історії Голокосту "Яд Вашем" вирішив показати останні листи жертв Голокосту - що вони писали перед тим, як загинули від рук нацистів. Крім того, "Яд Вашем" оприлюднив ще й фотографії дописувачів та їхніх близьких. Вгорі: світлина двадцятих років родини Келлер-Мозес. Вони були з німецького Ахена.
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
"J" - єврей
На паспорті Зіґфріда Келлера у 1938-му нацисти поставили штамп "J" (Jude - єврей). Для багатьох ця позначка стала смертним вироком. Зіґфрід - єдиний з родини, хто вижив. 2013 року він передав Яд-Вашем листи своєї матері Берти. У 1942-му вона написала йому з Терезіна в Чехії: "А тепер, мої любі діти, прощавайте і моліться за нас, і Бог захистить і нас, і вас".
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
Десять листів з тисяч
З тисяч листів, що зберігаються в архіві, Яд Вашем обрав для експозиції десять. Більшість з тих, хто їх написав, не знали, що це буде їхній останній лист перед смертю. Особливо німецькі євреї - такі, як Зіґфрід Боденгаймер (на фото у військовій формі), які воювали у Першій світовій на боці Німеччини і не могли уявити, що нацисти їх вб'ють.
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
Останній лист перед депортацією
Багато хто з авторів листів намагалися приховати і прикрасити справжню ситуацію в концтаборі. Анна Майнінґер писала своїм дітям: "Ми у таборі з середи, зі мною справді все добре. Вам справді не потрібно турбуватися ... Якби б ми й надалі мали можливість отримувати звістки одне від одного … Сердечно цілую. Ваша любляча мама".
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
На Святу землю…
З варшавського гетто Перла Тітельман написала своєму чоловікові Йозефу та доньці Рейчел: "Я збираю всю свою волю в кулак, аби вижити заради вас ... Наша туга одне за одним - безмежна". Перлу вбили. Однак Рейчел і Джозеф вижили й емігрували у 1947 році на Святу землю - в майбутній Ізраїль.
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
Поїзд в Освенцім
Картина "Транспорт №2" Павла Кора зображує потяг, який привіз його батька в Освенцім - до місця його смерті. Виставка "Прощавайте, мої любі: останні листи жертв Голокосту 1941-1942 рр." в онлайн-версії також нагадує і про родичів та близьких шести мільйонів євреїв, вбитих у Європі.
