Deutsche Welle: Багато обговорюється питання видатків на оборону та цільового показника НАТО у два відсотки від ВВП. Естонія є однією з п'яти держав-членів Альянсу, які виконують цей орієнтир. Як ви оцінюєте ультиматум Вашингтона довести видатки до належного рівня?

Керсті Кальюлайд: Маю сказати, я не почула тут ультиматуму. Естонія була на рівні двох відсотків навіть до того, як у НАТО погодилися припинити урізати бюджети та почати збільшувати видатки у європейських державах. Я слухала сьогодні генерального секретаря Єнса Столтенберга, який нагадав нам усім, що у 2014 році було ухвалено рішення збільшувати видатки на оборону в Європі та досягти цілі у два відсотки протягом десяти років. План дій наявний, і Сполучені Штати нагадують нам про нього та підкріплюють його. Проте всі президенти до Дональда Трампа також нагадували нам, що це є зобов'язанням в рамках НАТО. Ми, в Естонії, сприймаємо це так: в першу чергу, це пункт 3 договору (про створення Північноатлантичного альянсу. - Ред.). Ви є союзником по НАТО: ви відповідальні за збереження вашої території у безпеці, і вже тоді ви сподіваєтеся на вплив ваших союзників.

На Мюнхенській конференції з безпеки мало обговорювали відносини між Росією та Балтійськими країнами. Ви досі вважаєте, що РФ становить загрозу для безпеки Естонії та Балтійських держав?

Я думаю, це свідчить, що справляють вплив рішення, ухвалені НАТО на самітах в Уельсі у 2014 році та у Варшаві у 2016-му. Країни-члени НАТО спокійно розбудовують засоби стримування. Ми думаємо над ризиками, які оточують НАТО - ризиками на сході та на півдні. Ми завжди маємо тримати в полі зору усі 360 градусів, ми не повинні зосереджуватися на одній ділянці. Відсутність цієї дискусії показує, що ми рухаємося у правильному напрямі. Утім, доволі багато дискусій довкола кіберзагроз та гібридних (загроз. - Ред.). Цікаво, що кібервійна розвивається у дещо звичне, атакуються об'єкти інфраструктури та критично важливі служби.

Проте є щось, що ще важче осягнути, аніж кібервійну - це фейкові новини та як вони впливають на демократичні країни. Я роздумую над цим протягом кількох місяців. Припустімо передвиборчу ситуацію. Ви - політик, який балотується, і хтось запускає про вас фейк. Це не обов'язково має бути компромат, а просто хибна інформація. Якщо ви заперечуєте її, то за нинішнього клімату важко донести ваше повідомлення. Будь-яка кіберзагроза завжди потребує патчу (оновлення програмного забезпечення, яке вносить виправлення або поліпшення. - Ред.). Тож, як такий патч, було би справді добре, якби провідні кандидати, які йдуть на вибори по всій Європі, - при цьому я не маю на увазі жодну конкретну країну, а кажу загалом - дали зобов'язання, у якому говорилося б: якщо мій опонент, не я, став атакою фейкових новин, і я переконаний, що вони фейкові, я не буду вдоволено сидіти собі осторонь, а вийду і скажу, що це неправда. Якби кандидати на всіх виборах зробили так, я думаю, ми могли би вирішити половину проблеми або, щонайменше, послабити її. Це забере у тих, хто вкидає фейкові новини, велику частину їхньої сили. Потрібно, щоб таку обіцянку дали всі сторони: якщо я бачу, що мого опонента атакують, я не буду користатися перевагою, яку я отримую.

Чи стикалася Естонія з вкиданням фейкових новин?

Під час виборчого процесу? Чесно кажучи, ні.

Зараз ведеться багато дискусій щодо майбутнього Євросоюзу на тлі Brexit. Які кроки варто зробити ЄС, аби розсіяти відчуття кризи?

Я спробую зробити так само просто, як би зробив Найджел Фарадж (колишній лідер партії UKIP, один з основних учасників кампанії за вихід Великобританії з ЄС. - Ред.). Я не знаю жодної проблеми, яка стоїть перед країнами Європи, - довкілля, інфраструктура, ринки, розвиток ринку, цифрова свобода як п'ята свобода, безпека кордонів, тероризм, міграція - яку було би краще вирішувити наодинці. Таких проблем не існує. Їх завжди краще вирішувати в рамках Європейського Союзу. Тому я достатньо впевнена, що ЄС завжди виживе.