Deutsche Welle: Пані Брасер, що, на вашу думку, зараз відбувається на сході України?

Ен Брасер: Ситуація, яка склалася у східних областях України, викликає велике занепокоєння. Я можу відтворити картину подій лише з зображень у телевізійних сюжетах, тому важко щось говорити зі стовідсотковою впевненістю. Але коли бачиш людей, які мають зброю, спеціальне спорядження, які одягнені в однакову уніформу, то доходиш висновку, що це не прості громадяни, які зібралися, щоб висловити протест українському уряду. Очевидно, що вони були організовані заздалегідь і пройшли спеціальну підготовку. Те, що трапилося в Криму, відбувається у Європі вперше від часів Другої світової війни. І схоже, що Росія продовжує курс на дестабілізацію цілого регіону. ПАРЄ ніколи не змириться з анексією Криму, і ми не збираємося дозволяти, щоб це трапилося з іншою частину України.

Ви вірите в те, що на сході України Володимир Путін використає той самий сценарій, що й в Криму?

Я справді налякана тим, що відбувається. У цих заворушеннях у східних українських регіонах беруть участь організовані загони невідомих. Але з іншого – прості громадяни, стурбовані своїм майбутнім. І я можу їх зрозуміти. На сході України рівень життя низький, і місцеві жителі вірять, що у Росії їх чекатиме ліпше майбутнє. Вони не усвідомлюють, що їхньою свідомістю маніпулюють і на них впливає потужна російська пропаганда. Проте правда полягає і в тому, що за останні 20 років Україна так і не змогла досягнути високого рівня демократії, верховенства права та захисту прав людини, процвітаючої економіки, що відкрило б людям можливості до гідного життя. Якщо людина голодна, вона прагне щось змінити. Але певні сили використовують ці настрої у своїх інтересах.

Чи вважаєте ви, що проведення президентських виборів в Україні опинилося наразі під загрозою зриву?

Питання у тому, чи лежить за подіями в Україні певна стратегія, яка полягає у відтермінуванні виборів. Зараз деякі сили стверджують, що нинішня влада в Україні нелегітимна. Якщо Україна проведе вибори і отримає загально обраного президента, тоді ніхто вже не зможе звинувачувати владу у нелегітимності. Якщо ж проведення виборів відсунеться, тоді цей аргумент можна буде використовувати і далі. Наразі важливо, щоб Верховна Рада змогла ухвалити текст нової Конституції. Бо якщо вона цього не зробить зараз, то після президентських виборів це буде зробити дуже складно. Українському парламентові необхідно ухвалити ще цілу низку законів, які дали б "зелене" світло реформам. Рада Європи і Венеціанська комісія зокрема готові усіляко цьому сприяти. Україні потрібна демократична судова система і ефективна боротьба з корупцією, без цього не вдасться змінити поточну ситуацію. Необхідно зробити українську економіку привабливою для іноземних інвестицій. Якщо економічна ситуація погіршуватиметься, тоді люди продовжуватимуть озиратися на Росію.

Чи сформована вже місія спостерігачів ПАРЄ за президентськими виборами в Україні?

Так, ця місія нараховує 50 членів, до неї увійдуть два доповідача з питань України. Місію очолить швейцарський депутат Андрес Ґрос. Він дуже досвідчений у цьому питанні політик і брав участь у 78 спостережних місіях, у тому числі й в Україні. Надзвичайно важливо, щоб вибори президента в Україні були добре організовані, чесні та вільні. Тоді можна буде гарантувати вибір легітимного президента держави. Не менш важливо, щоб після виборів сторона, яка зазнає поразки належно сприйняла цей результат. Бо це також ознака зрілої демократії - вміти приймати політичну поразку. На мою думку, висновок міжнародної місії спостерігачів щодо результатів виборів - це свого роду знак якості. Якщо вони визнали, що вибори вільні, то це означає, що всі можуть довіряти їхнім результатам. Ці вибори стануть дуже важливим кроком для української влади. Але це буде лише перший крок серед тих багатьох, які вона повинна буде зробити.

На вашу думку, чи має Рада Європи дієвий механізм, який здатен утримати Росію від того, що вона зараз робить з Україною?

Рада Європи не може утримати будь-яку країну від дій, які робити не дозволяється. Ми маємо міжнародні угоди і критерії, які країни згодилися виконувати, вступаючи до РЄ. Але якщо хтось не виконує ці правила, тоді застосовуються санкції. Зараз російська делегація у ПАРЄ обурена тим, що її позбавили права голосу за анексію Криму. Але нам треба продовжувати спілкуватися одне з одним для того, щоб знайти спільне рішення. І це рішення не лише для України та українців, а й для Росії та росіян. Бо коли я говорю про Росію, я звинувачую не російських громадян, а російську владу.

Під час останньої сесії ПАРЄ член угорської делегації виступав під час дебатів у футболці з написом "Закарпаття законно належить Угорщині", а його промова складалася із обурливих сепаратистських закликів та образ на адресу України. Хіба процедура ПАРЄ не регламентує поведінку промовців?

Так, така процедура існує. Цей член угорського парламенту вже був позбавлений права виступати, і воно йому було повернено під час нинішньої сесії. На січневому засіданні, коли я йому нагадала, що він не може виступати, він дуже голосно обурювався, а потім виклав в інтернеті своє звернення про те, що у нібито у домівці демократії його позбавили права голосу і порушили тим самим свободу слова. Після цього я отримала чимало електронних листів з погрозами. Ця сесія – остання сесія цього джентльмена, бо він не брав участі в парламентських виборах, які відбулися минулого тижня в Угорщині. Я не втручалася в його виступ, бо не хотіла, щоб він знову зробив із себе жертву і привернув тим самим до своєї особи ще більше уваги. Гадаю, що найкращий спосіб відповіді таким політикам – це просто їх ігнорувати.