DW: Пані Брассер, як ви ставитесь до критичних заяв на адресу Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), які озвучили російські політики після того, як асамблея ухвалила рішення про продовження санкцій щодо РФ?

Анн Брассер: Це рішення ухвалене більшістю депутатів ПАРЄ, і його треба поважати, навіть якщо ви з ним не згоді, бо це і є демократія. Безперечно, ви можете висловлювати свої почуття з цього приводу. Але якщо країна є членом Ради Європи, то її політики повинні поважати результати голосування більшості в асамблеї.

Санкції щодо Росії були продовжені до квітневої сесії ПАРЄ. Як вирішуватиметься їхня подальша доля, якщо делегація РФ не приїде до Страсбурга у квітні?

У резолюції дуже чітко сформульовані ті пункти, за якими Росія повинна досягти прогресу (припинення анексії Криму і переслідування кримських татар, виведення військ РФ з української території, відмова від поставок зброї сепаратистам на Донбасі, забезпечення постійного спільного контролю на українсько-російському кордоні, негайне звільнення усіх заручників і незаконно ув'язнених осіб. - Ред.). Асамблея заявила, що перегляне санкції під час весняної сесії, якщо ситуація з цих питань істотно поліпшиться.

Якщо російська делегація не прибуде до Страсбурга, означатиме це автоматичне продовження санкцій?

Ні, в резолюції не йдеться про присутність чи відсутність російської делегації на сесії. У ній містяться положення про ті результати, яких має досягти Росія. Саме це і розглядатиме асамблея у квітні. Нагадаю, що ПАРЄ не ухвалила рішення виключити делегацію РФ зі складу асамблеї, тому її повноваження були підтверджені. Тобто російські депутати залишаються членами ПАРЄ і можуть продовжувати діалог. Із тексту резолюції зрозуміло, що санкції щодо Росії були застосовані тому, що ця країна порушила низку зобов'язань, які вона взяла на себе, приєднавшись до лав Ради Європи. Якщо є порушення, цьому має бути відповідь. Але відповідь ця не полягала у виключенні російської делегації з ПАРЄ.

Тобто навіть на за умови фізичної відсутності російських депутатів у Страсбурзі в квітні, асамблея розглядатиме те, який прогрес зробила Росія за пунктами січневої резолюції?

Так. Щоправда, у цьому випадку асамблея не проводитиме полемічних дебатів. Однак я сподіваюсь, що делегація РФ все-таки прибуде на сесію, оскільки вона має на це право. І якщо російські депутати виступатимуть на ПАРЄ, тоді ми матимемо змогу почути справді справедливі дебати.

Голова Моніторингового комітету ПАРЄ Штефан Шеннах заявив, що збирається ініціювати повернення російської делегації в ПАРЄ на підставі так званого особливого запрошення. Чи має Штефан Шеннах мандат асамблеї на ведення таких переговорів?

В останньому пункті січневої резолюції йдеться про створення Робочої групи між спікерами Верховної Ради та Держдуми. Я збираюся зв'язатися з обома головами парламентів, щоб з'ясувати їхнє ставлення до такої ініціативи. Ця група могла б стати одним з каналів для діалогу, за який проголосувала асамблея. Якщо говорити про особисті контакти членів ПАРЄ у цьому питанні, то вони можуть їх використовувати. Вважаю, що всі ці зусилля можуть мати позитивний результат, і вони вітаються.

Проте хочу нагадати, що у нас є резолюція з 22-х пунктів, у якій ідеться, що для зняття санкцій Росія повинна досягти прогресу з низки важливих питань. Вона повинна зробити це заради жителів Донбасу, заради стабільності України, а також з огляду на свої зобов'язання перед Радою Європи.

Однак Москва уже проігнорувала один із закликів резолюції звільнити Надію Савченко протягом 24-х годин. Що тепер збирається робити асамблея для визволення свого члена із незаконного ув'язнення?

Те, що відбувається з Надією Савченко, жахливо з багатьох точок зору. Вона є депутаткою Верховної Ради України, членом ПАРЄ, проте найголовніше, що це - людина, яка вмирає у слідчому ізоляторі країни-члена Ради Європи. Я гадаю, що росіяни повинні її звільнити і відпустити до України. Бо інакше вона просто помре. Особисто для мене це є страшною трагедією, оскільки йдеться про долю людини.

Крім того, як член нашої асамблеї Надія Савченко перебуває під захистом парламентського імунітету згідно з рішенням відповідного протоколу. Я звернулась до міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова з проханням виконати усі зобов'язання, які Росія взяла на себе, підписавши протокол щодо імунітету членів ПАРЄ. Якщо російська влада не збирається звільнити Надію Савченко, тоді вона повинна надіслати відповідне звернення і повідомити про свою відмову від цього імунітету. Я про це написала Сергію Лаврову, проте відповіді на свій лист ще не отримала.

Чи не вважаєте ви, що, беручи до уваги численні факти грубих порушень прав людини в Росії, асамблея повинна підготувати загальну доповідь про стан демократії у цій країні?

Моніторинговий та Правовий комітети ПАРЄ зараз працюють над текстами різних доповідей щодо Росії, які присвячені питанням захисту прав людини і тому, як країна, тобто РФ, виконує свої зобов'язання перед Радою Європи. Ці доповіді дуже важливі, бо розглядають нинішню політичну ситуацію в Росії, справи із верховенством права у цій державі.

Однак мушу наголосити, що ми чекаємо на прогрес у цих питаннях і від України. Під час останнього візиту до Києва у складі Президентського комітету ПАРЄ ми говорили представникам української влади, що вони повинні дуже швидко провести глибокі реформи, починаючи зі змін до Конституції, виборчого законодавства, встановлення незалежної судової системи, боротьби з корупцією. На зустрічі з українськими депутатами, з якими у мене була дуже довга розмова, я наголосила, що вони повинні обов'язково дослухатися до думки Венеціанської комісії, щоб всі реформи в Україні проводилися відповідно до демократичних стандартів РЄ.