Кирилу, який просить не називати його прізвища, – 22 роки. Він походить з невеликого містечка неподалік Мінська, навчається зараз у столиці Білорусі. На президентські вибори 19 грудня він іти не збирається, адже впевнений, що все вирішиться й без його голосу, як завжди. «Вже кілька передвиборних кампаній, закінчувались одним – перемогою нашого чинного президента», - констатує юнак. Не надало йому оптимізму й те, що цього разу за посаду президента змагатимуться десять кандидатів.

Кожен кандидат отримав одну годину ефірного часу на Першому національному білоруському телеканалі й радіо. Виступи по телебаченню демонструють щовечора в робочі дні, на радіо час виділяють вранці. В розмові з Deutsche Welle директор PR-компанії «Агенство ділових зв'язків» у Мінську Валентин Лопан назвав агітацію на телебаченні та радіо досить популярним жанром. «Кандидати використовують цей час, наданий державою безкоштовно на національному каналі. Причини – обмежений бюджет усієї передвиборної агітації, адже є ліміт на всю кампанію одного кандидата – не більше 35 тисяч доларів».

Кандидатів багато – шансів мало

Білоруський експерт зауважує, що всі кандидати в своїх теле- та радіо-зверненнях обіцяють скасувати контрактну систему прийняття на роботу. Також велику увагу приділяють соціальним питанням – медицині, освіті. Й часто звучить тема нормалізації відносин Мінська з Москвою. «Аналіз виступів кандидатів по телебаченню демонструє, що більшу частину часу кандидати використовують на цілі антиреклами президента й теж кандидата Лукашенка з різним ступенем майстерності. Але у всіх є наскрізна думка – справедливі вибори, чесний підрахунок голосів», - каже Лопан.

Мінський студент Кирило, однак, не дивиться ці виступи, оскільки не бачить різниці поміж кандидатами: «Всі вони агітують під нашим старим стягом – біло-червоно-білим, - каже юнак. - І мені здається, що всі вони однакові й лише намагаються створити враження, начебто між чинним президентом й опозицією справді є конкуренція».

23-річна мінчанка Марина ще не вирішила для себе, чи піде за когось голосувати на виборах. Вона переважно читає новини про вибори в інтернеті, та й те не надто активно, телепрограмам молода мешканка столиці Білорусі не довіряє: «Те, що я часом бачу по ТБ, те, що демонструють, - мені смішно, адже там багато неправди, й вони багато що приховують». Сам глава держави не скористався правом виступу на телебаченні як кандидат у президенти. В чинного державного лідера є й інші комунікаційні майданчики: у теленовинах і політичних програмах часто можна почути виступи Лукашенка, в яких він критикує своїх опонентів, говорить, що їх фінансує Росія.

Зміни залежать від активності молоді

Марина визнала, що їй, як молодій людині, подобаються ідеї свободи, вільної Білорусі. «Я не проти того, щоб співпрацювати як з Європою, так і з Росією, а також з Україною й іншими країнами, але політика має бути незалежною, а інформація не має приховуватись», - каже дівчина. Відповідаючи на запитання про спільні цінності сучасної білоруської молоді, Марина сказала: «Думаю, десь на підсвідомості в кожного це визріває. Зміни в країні залежать якраз від активності молоді, тих, хто вже зараз розуміє, що варто щось змінювати, залежить від того, чи зможемо ми об'єднатись і реалізувати в життя спільну ідею».

Інша мінчанка, 28-річна Юлія, яка займається громадською неполітичною діяльністю, теж не впевнена, чи вона піде на вибори. Каже, зробить це, якщо не буде важливіших для неї справ цього дня. На її думку, отримати достовірну інформацію про кандидатів у президенти легше за все молоді, адже ті активно користуються інтернетом. «Якщо говорити про державні ЗМІ, в опозиції майже нема засобів щось розповісти. Та й час, який дали на агітацію – місяць – це дуже мало, тому що для цього треба висвітлювати діяльність опозиції весь час, роками».

Серед десяти кандидатів - двоє економістів. Це - Віктор Терещенко та один з лідерів Обєднаної громадянської партії Ярослав Романчук. Під час агітаційних виступів вони нагадують білорусам про проблеми місцевої економіки. Наймолодшим кандидатам – по 35 років. Керівник союзу «За модернізацію» Олесь Міхалевич та представник «Християнскої ділової ініціативи» Віталій Римашевський досить жваво використовують соціальні мережі й блоги для промоції своїх ідей - Facebook, Вконтакте, Живий Журнал.

Тим часом киянка й координатор фестивалю білоруської культури в Україні «Білоруська весна» Тася Живкова хоче стежити за виборами в Білорусі на дільницях, в якості міжнародного спостерігача. «Хочу на власні очі побачити, ким і як визначатиметься доля білоруського народу. Перебіг голосування, підрахунок голосів - чи вийде це організувати, стане зрозуміло вже незабаром. Особисто я не втратила віри у вільну, європейську Білорусь - що доводить фестиваль, який я співкоординую», - переконує українка.

Автор: Ольга Веснянка
Редактор: Володимир Медяний