Президент Болівії Ево Моралес погодився на проведення повторних президентських виборів та перезавантаження виборчої комісії під тиском масових акцій протесту, що тривають у країні з кінця жовтня. Із відповідною заявою Моралес виступив у неділю, 10 листопада, повідомляє газета El Deber.

"Болівійці мають отримати можливість на нових виборах демократичним шляхом визначити керівництво країни", - цитує El Deber слова Моралеса, який також звернувся до співвітчизників із закликом "знизити напругу у країні".

Також президент пообіцяв змінити склад виборчої комісії, критика якої також лунала з боку протестувальників.

Напередодні демонстранти, що виступають проти офіційних результатів виборів у країні, захопили центральні офіси двох державних ЗМІ, а болівійська поліція відмовилися нести службу біля президентського палацу. Щонайменше у трьох містах правоохоронці приєдналися до демонстрантів.

Також ще у суботу Моралес закликав до "термінових" переговорів з опозицією, а також висловив прохання до Папи Римського Франциска І взяти участь у врегулюванні ситуації. Хоча раніше він назвав те, що відбувається в країні, "державним переворотом".

Вибори глави Болівії відбулися 20 жовтня. Попередні результати, оприлюднені ввечері того ж дня, вказували на можливість другого туру. Однак 21 жовтня, після опрацювання 95 відсотків протоколів, виборча комісія повідомила, що чинний президент Ево Моралес отримує 46,87 відсотка голосів, а його суперник Карлос Меса, який обіймав пост глави держави з жовтня 2003 по червень 2005 року, - 36,73 відсотка.

За законодавством Болівії, якщо один з кандидатів набрав понад 40 відсотків голосів, а розрив з наступним кандидатом становить понад 10 відсотків, від другого туру відмовляються і оголошують переможця виборів.

Меса заявив про "шахрайство" і наголосив, що не має наміру визнавати результати голосування. Відтоді у країні тривають масові протести.

До проведення другого туру виборів президента в Болівії закликали Організація американських держав та ЄС.

Нагадаємо, що масові протести останнім часом тривають і у інших країнах Південної Америки. Так, під тиском демонстрацій президент Чилі був змушений змінити весь склад уряду наприкінці жовтня. Трохи раніше у Еквадорі опозиція змогла досягти угоди з урядом після смерті протестувальників.