В інтерв'ю DW Ігор Додон заявив, що Молдова не може дружити з Росією проти Європи або з Європою проти Росії. Він також розраховує на активну позицію Берліна для вирішення проблеми Придністров'я.
Реклама
Президент Республіки Молдова Ігор Додон в інтерв'ю DW заявив, що його противники дарма називають його проросійським, однак детально пояснив, чому його країні варто дружити з Росією. "У Росії працюють понад 600 тисяч громадян Молдови. Це при тому, що населення Молдови становить близько трьох мільйонів. Ці люди переказують додому щороку понад мільярд доларів", - сказав Додон. Він наголосив, що ці грошові перекази вкрай важливі для економіки Молдови, адже протягом минулого року у країну надішло лише близько 150 мільйонів прямих іноземних інвестицій.
Додон визнав, що російський ринок є пріоритетним для Молдови щодо товарів агропромислового комплексу. "Ми експортували минулого року до Росії 200 тисяч тонн яблук - з тих 400 тисяч тонн, які ми виробили. При цьому до Європи було експортовано лише 1,5 тисячі тонн", - розповів президент Молдови. Крім того, він нагадав, що Молдова отримує 100 відсотків газу від російського "Газпрому".
"Молдова не стане членом ЄС та НАТО"
Водночас Додон позитивно оцінив факт укладення ЄС угоди про асоціацію з Молдовою, а також надання Євросоюзом безвізового режиму для молдовських громадян. Президент Молдови, однак, переконаний, що членом європейської спільноти його країна ніколи не стане. "Молдова ніколи не стане членом ЄС. До цього не готові ні Брюссель, ані Молдова", - запевнив Додон і додав, що "геополітичні гравці зрозуміли, що Молдова повинна дружити як зі Сходом, так і з Заходом. "Інакше станеться те, що сталось в Україні", - заявив президент Молдови.
Додон також наголосив, що Молдові не слід бути і членом НАТО: "Молдова не виживе, якщо її намагатиметься використовувати в будь-яких військових цілях або Схід, або Захід".
"Не заважати" Україні
Щодо України Додон вважає, що Кишиневу варто "не заважати" у питаннях вирішення конфлікту навколо Донбасу та Криму. Події в Україні Додон назвав "сумним уроком". На його думку, політикам з Росії та Європи не варто намагатися "тягнути до себе" такі країни, як Молдова чи Україна.
Додон також вважає, що Заходу та Росії потрібен буде незабаром "новий порядок денний" для регіону, в тому числі й для успішного вирішення проблеми Придністров'я. "Ми маємо серйозний шанс, щоб Молдова та вирішення придністровської проблеми з'явилися в порядку денному великих гравців", - сказав він. Молдовський президент також "дуже розраховує" на активну "позицію Берліна" в цьому питанні.
Глава молдовської держави так само схвалив проведення спільного українського-молдовського прикордонного контролю на придністровській ділянці задля боротьби з контрабандою, але наголосив, що спільний контроль не має призводити до економічних втрат для бюджету Придністров'я.
Ігор Додон про конфлікт на Донбасі: найважливіше - не заважати (23.02.2018)
01:23
25 років від початку конфлікту: Придністров'я учора й сьогодні
Чверть століття тому Молдова була розділена надвоє. У результаті збройного конфлікту виникла самопроголошена "Придністровська молдовська республіка". Її будні - у фотогалереї DW.
Фото: DW/J. Semenova
Розділена Молдова
25 років тому внаслідок збройного конфлікту Молдова була розділена надвоє, а своєрідним кордоном стала річка Дністер. На сході країни, на лівому березі Дністра, виникла самопроголошена "Придністровська молдовська республіка", яка орієнтується на Росію. Дістатися з Молдови до будь-якого населеного пункту Придністров'я можна лише через адміністративний кордон.
Фото: DW/J. Semenova
Пропускний пункт на придністровській митниці
Бендери - друге завбільшки місто невизнаної "Придністровської республіки". Розташоване воно на правому березі Дністра, але перебуває під юрисдикцією Тирасполя. Раніше доїхати з Кишинева до Бендер можна було за 40 хвилин. Тепер же є небезпека застрягнути на придністровській митниці. Перед нею пост миротворців, де служать молдовські, придністровські та російські військові.
Фото: DW/J. Semenova
Варницький анклав
Село Варниця лежить на березі Дністра. Воно знаходиться у межах міста Бендери, але адміністративно належить до Аненій-Нойського району правобережної Молдови. 25 років тому, під час збройного конфлікту між берегами Дністра, його жителі підтримували Кишинів, відмовившись стати частиною невизнаного Придністров'я. На фото - меморіал у Варниці, що вшановує пам'ять загиблих односельців.
Фото: DW/J. Semenova
Вулиця імені Карла XII
Варниці є що запропонувати історикам. Можливо, це єдине у світі село, де є вулиця імені шведського короля Карла XII. Після поразки під Полтавою 1709 року він утік сюди від армії Петра I. У 1711-1713 роках там, де зараз розкинулися городи варницьких селян, виросли королівська резиденція та поселення, яке назвали Новий Стокгольм. 1993 року в Варниці знайшли рештки королівської канцелярії.
Фото: DW/J. Semenova
З допомогою Євросоюзу
У найближчому майбутньому на території колишньої королівської резиденції відкриють музей Карла XII. Проект за фінансової підтримки Євросоюзу та Швеції ініціювала шведська неурядова організація зі складною для вимови назвою Nordiskkulturochhistoryformedling. Приєдналася і місцева жіноча організація, яку очолює Вероніка Штефан.
Фото: DW/J. Semenova
Скарб Мазепи
На вулиці Карла XII є пам'ятний знак на місці смерті українського гетьмана Івана Мазепи, який утік сюди від російської армії разом зі шведським королем. За легендою, тікаючи, Мазепа зумів захопити з собою дві діжки золота і кілька мішків срібла. Частина потонула у Дніпрі, але щось, як кажуть історики, потрапило у Варницю. Мазепа помер у тутешньому сільському будинку 22 вересня 1709 року.
Фото: DW/J. Semenova
Вулиця на кордоні
Цю вулицю Варниці жителі розташованих навпроти будинків називають по-різному. Одні вважають, що живуть на вулиці Ніколае Йорга, а інші стверджують, що на Борисівській. Це тому, що бік вулиці з непарними номерами належить до молдовської Варниці, а з парними - до придністровських Бендер. Через це виникає чимало проблем, наприклад, у бізнесменів, які хочуть зареєструвати тут підприємство.
Фото: DW/J. Semenova
Місцеві реалії
Нашим гідом по Варниці став голова місцевої ради Георгій Лупу. Він розповів, що деякі жителі одержують придністровські пенсії з російськими доплатами, оскільки працювали на підприємствах у Бендерах. Співробітники ж варницьких підприємств отримують зарплату в молдовських леях, а послуги ЖКГ оплачують російськими рублями. Співвідношення між леєм і рублем 3:1 на користь придністровської валюти.
Фото: DW/J. Semenova
Танк у гаражі
Георгій привіз нас на колишню військову базу 14-тої російської армії. На закинутій базі є чимало цікавого. Наприклад, у одному з гаражів стоїть справжній танк. Щоправда, сфотографувати його не вдалося, оскільки господаря не було. Він - один з місцевих жителів, який придбав на цій території ділянку землі разом із закинутим поржавілим обладнанням. Залишилася тут і вартова вишка.
Фото: DW/J. Semenova
Бендери тоді й зараз
Щоб потрапити з Варниці до Бендер, треба проїхати через митницю й одержати міграційну карту. У червні 1992 року тут точилися запеклі бої за міст через Дністер. У них загинуло більше тисячі людей. Сьогодні місто живе звичайним життям і відрізняється від інших молдовських міст хіба що великою кількістю пам'ятників війни.
Фото: DW/J. Semenova
Бендерська фортеця
Квитки до Бендерської фортеці, головної пам'ятки міста, можна придбати за молдовські леї. Збудована турками у XVI столітті фортифікація тільки нещодавно відкрилася для екскурсій. У радянські часи тут дислокувалася ракетна бригада 14-ї російської армії та понтонно-мостовий полк. Нині упритул до фортеці прилягає військова частина армії невизнаної "Придністровської республіки".
Фото: DW/J. Semenova
Той самий Мюнхгаузен
Перед входом до фортеці стоїть гарматне ядро, на якому той самий Мюнхгаузен злітав поглянути на позиції супротивника, що ховався за стінами цитаделі. І ядро, і пам'ятник літературному герою встановлені тут не просто так. Прототип повісті Рудольфа Еріха Распе - Карл Фрідріх Єронім барон фон Мюнхгаузен - дійсно 1737 року брав участь у штурмі Бендерської фортеці російськими військами.
Фото: DW/J. Semenova
Міст, що роз'єднує
З оглядового майданчика Бендерської фортеці видно міст через Дністер. За ним на протилежному боці - Тирасполь, столиця невизнаної "республіки". Усі 25 років, що минули після збройних сутичок, міст не з'єднує, а радше роз'єднує береги. Після завершення конфлікту влітку 1992 року почався процес перемовин з його урегулювання і статусу Придністровського регіону. Він триває досі.