Німецький президент Йоахім Ґаук критично висловився щодо німців, які у розпал української кризи висловлюють розуміння стосовно політики російського президента Володимира Путіна. Під час інтерв'ю телеканалу ZDF у неділю, 6 липня, Ґаук сказав, що його дивує така позиція.

На його думку, якби в Німеччині більше повідомлялося про російські реалії – правову нестабільність, ставлення до меншин, порушення норм міжнародного права та проблеми зі свободою слова, а також про великий розрив між багатими та бідними - німці б не стали вважати це позитивним.

Ґаук також не став виключати, що існує "певне побоювання бути втягнутими у конфлікт", де може бути ескалація. Водночас, за його словами, німецький уряд обрав правильний шлях, доволі рано почавши діяти, і до того – дуже інтенсивно, об'єднавши зусилля із Францією, "щоб здійснювати більший тиск на партнерів у переговорах". Як наголосив німецький президент, уряд ФРН щодня докладає зусилля до врегулювання конфлікту, хоч він і розгортається не безпосередньо біля її території.

Суспільні настрої

Як повідомлялося, на початку червня, за даними опитування ARD Deutschlandtrend, 89 відсотків німців вважали, що міжнародна спільнота має і надалі підтримувати діалог з Росією. Лише 9 відсотків опитаних поділяли думку, що Москву потрібно ізолювати настільки, наскільки можливо. Водночас 21 відсоток людей відповіли, що і надалі сприймав Москву як вартого довіри партнера. Натомість 74 відсотки сказали, що не можуть довіряти Росії.

Згідно із результатами опитування, проведеного на замовлення Фонду Кербера, 53 відсотки німців виступають за подальше поглиблення відносин з Росією. 41 відсоток опитаних навпаки - за зниження рівня відносин.

За даним іншого опитування (N24-Emnid), результати якого були оприлюднені на початку травня, більшість німців вважала, що російського президента Путіна можна змусити піти на поступки. При цьому 58 відсотків гадали, що цього можна досягнути за допомогою дипломатичних зусиль німецького уряду. І лише 29 відсотків опитаних дотримувалися думки, що Путіна можна змусити до мирного рішення за допомогою економічних санкцій.