Відшкодування від ФРН за війну, окупацію та завдану шкоду є питанням "відповідальності і моралі", наголосив президент Польщі Анджей Дуда. Він згадав величезні матеріальні та людські втрати Польщі у Другій світовій війні.
Президент Польщі Анджей Дуда (фото з архіву)Фото: picture-alliance/NurPhoto/M. Wlodarczyk
Реклама
Президент Польщі Анджей Дуда підтвердив висловлений раніше офіційною Варшавою намір вимагати репарації від Берліна за завдану під час Другої світової війни шкоду. Про це польський президент заявив у інтерв'ю німецькому виданню Bild, опублікованому в суботу, 31 серпня.
Напередодні пам'ятних заходів з нагоди 80-річчя початку Другої світової війни Дуда наголосив, що виплата компенсацій країнам, які зазнали нападу з боку нацистської Німеччини , є "питанням відповідальності і моралі". На тлі цього він згадав і економічні та людські втрати, котрих зазнала Польща під час Другої світової війни. Бойові дії та окупація завдали Польщі "величезної шкоди", зазначив глава держави.
Крім того, за словами Дуди, майже шість мільйонів поляків загинули, а міста лежали "в руїнах". Більшість загиблих були мирними жителями, додав Дуда. "Ми цього не забуваємо", - сказав глава польської держави. Ще одним аспектом, який згадав польський президент, стало й те, що близько половини цивільних жертв Другої світової війни у Польщі, - тобто майже три мільйони осіб, - були євреями, "брутально винищеними через расове безумство Гітлера". Тож польський парламент "виставить за це рахунок", застеріг польський президент.
Примирення Варшави і Берліна
Водночас глава польської держави вказав на добрі відносини між Польщею і Німеччиною, назвавши їх "зразком для народів цього світу". Хоч поляки "ніколи не забували історію", але за минулий з моменту закінчення війни час Берлін і Варшава "цілком і повністю примирилися", наголосив Дуда.
Нагадаємо, що в 2017 році в Польщі було сформовано парламентську комісію з питання репарацій ФРН. Вже незабаром вона має представити свій висновок. Президент Дуда висловив упевненість, що рішення буде знайдено.
Раніше польський міністр закордонних справ Яцек Чапутович заявляв про дискримінацію його країни під час розподілу компенсацій. За його словами, хоч Польща особливо сильно постраждала від окупації нацистським режимом, вона отримала мінімальні виплати, тоді як Франція і Нідерланди "втратили в багато разів менше, але отримали більше компенсацій".
Утім, польський прем'єр-міністр Матеуш Моравецкій не уточнював суму, яку Варшава має намір вимагати від Берліна. У свою чергу, німецька сторона вважає питання про репарації закритим у рамках Договору про возз'єднання Німеччини від 1990 року.
Візит Штайнмаєра до Польщі
У неділю, 1 вересня, Анджей Дуда прийматиме президента ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра (Frank-Walter Steinmeier). Очікується, що той відвідає польське місто Велюнь, яке першим зазнало нападу з боку нацистської Німеччини 1 вересня 1939 року. Дуда наголосив, що "дуже вдячний" Штайнмаєру за те, що це місто вони відвідають разом. Крім того, Штайнмаєр візьме участь в пам'ятних заходах у Варшаві, розповів польський президент.
"Прощавайте, мої любі": останні листи жертв Голокосту
З концтаборів та гетто євреї писали листи своїм близьким, аж поки не гинули від рук нацистів. Меморіальний комплекс історії Голокосту "Яд Вашем" у Єрусалимі присвятив онлайн-виставку пам'яті цих людей.
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
Як і багато інших
Що за фотографія! Завдяки віддзеркаленню складається враження, що Залман Левінсон дивиться на нас з усіх боків. Знімок датується 1937 роком. Це маленький Салман, чи Сіма, - така ж дитина, як і багато інших. Він виріс у Ризі з мамою Фрідою й татом Селігом. У 1936-му його тітка переїхала у тодішню Палестину, яка перебувала під британським мандатом. Сіма регулярно надсилав їй листи.
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
Будинок в Ризі
От цим малюнком Салман подякував тітці Агнесі за подарунок на дев 'ятиріччя. "Бейт" - на ідиші "будинок" - написав він над малюнком. Незабаром після цього німецький верхмат захопив Ригу. Агнес більше нічого не чула про свого племінника. Вже після війни вона дізналася: Салмана та його батьків депортували в ризьке гетто, де вони й загинули.
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
Показати обличчя жертв
Цією онлайн-виставкою Меморіал історії Голокосту "Яд Вашем" вирішив показати останні листи жертв Голокосту - що вони писали перед тим, як загинули від рук нацистів. Крім того, "Яд Вашем" оприлюднив ще й фотографії дописувачів та їхніх близьких. Вгорі: світлина двадцятих років родини Келлер-Мозес. Вони були з німецького Ахена.
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
"J" - єврей
На паспорті Зіґфріда Келлера у 1938-му нацисти поставили штамп "J" (Jude - єврей). Для багатьох ця позначка стала смертним вироком. Зіґфрід - єдиний з родини, хто вижив. 2013 року він передав Яд-Вашем листи своєї матері Берти. У 1942-му вона написала йому з Терезіна в Чехії: "А тепер, мої любі діти, прощавайте і моліться за нас, і Бог захистить і нас, і вас".
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
Десять листів з тисяч
З тисяч листів, що зберігаються в архіві, Яд Вашем обрав для експозиції десять. Більшість з тих, хто їх написав, не знали, що це буде їхній останній лист перед смертю. Особливо німецькі євреї - такі, як Зіґфрід Боденгаймер (на фото у військовій формі), які воювали у Першій світовій на боці Німеччини і не могли уявити, що нацисти їх вб'ють.
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
Останній лист перед депортацією
Багато хто з авторів листів намагалися приховати і прикрасити справжню ситуацію в концтаборі. Анна Майнінґер писала своїм дітям: "Ми у таборі з середи, зі мною справді все добре. Вам справді не потрібно турбуватися ... Якби б ми й надалі мали можливість отримувати звістки одне від одного … Сердечно цілую. Ваша любляча мама".
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
На Святу землю…
З варшавського гетто Перла Тітельман написала своєму чоловікові Йозефу та доньці Рейчел: "Я збираю всю свою волю в кулак, аби вижити заради вас ... Наша туга одне за одним - безмежна". Перлу вбили. Однак Рейчел і Джозеф вижили й емігрували у 1947 році на Святу землю - в майбутній Ізраїль.
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
Поїзд в Освенцім
Картина "Транспорт №2" Павла Кора зображує потяг, який привіз його батька в Освенцім - до місця його смерті. Виставка "Прощавайте, мої любі: останні листи жертв Голокосту 1941-1942 рр." в онлайн-версії також нагадує і про родичів та близьких шести мільйонів євреїв, вбитих у Європі.
