У більше ніж двох десятках міст Польщі у четвер, 26 липня, відбулися протести проти скандального закону про правосуддя. Утім, президент Анджей Дуда усе ж підписав документ, який розширює повноваження уряду щодо Конституційного суду. Проти підписання виступили, зокрема, представники опозиційних партій і правозахисні групи, які побоюються демонтажу правової держави в країні. Чимало протестувальників вийшли зі свічками "проти знищення демократії", зазначає агенція Reuters.

Підписаний закон є частиною суперечливої судової реформи в Польщі. Попередні кроки також викликали нарікання як у країні, так і в Євросоюзі. Зокрема, за законом, який набув чинності у квітні, з 3 липня судді Верховного суду мають йти на пенсію з 65-ти, а не 70-ти років. Нова норма може зачепити 27 з 72-ох суддів. Ті, хто хоче продовжити працювати, мають подати прохання Дуді. Критики побоюються, що у такий спосіб неугодні владі судді будуть усунуті з посад

Ще в грудні 2017 року Єврокомісія розпочала дисциплінарну процедуру проти Варшави через суперечливу судову реформу. У результаті цього безпрецедентного кроку Польща може бути позбавлена права голосу в ЄС. Єврокомісія та влада Польщі перебувають в конфлікті з початку 2016 року. Тоді вперше в історії ЄС Брюссель запустив процес перевірки відповідності країни-члена принципу верховенства права, дотримання якого є передумовою членства. Підставою перевірки стала реформа Конституційного суду в Польщі - на той час єдиного верховного органу влади, непідконтрольного націонал-консервативній партії "Право і справедливість".